Жінки в ІТ, що зберегли команди української технологічної індустрії. Продовження розмови із HR-фахівчинями AnvilEight, Playwing та Yael Acceptic про суперсили
Історії від берегинь команд HR-ниць мемберів Kharkiv IT Cluster надихають та демонструють, що попри всі випробування компанії зберегли свої команди, не втратили працездатності. Уся ІТ-індустрія України є символом стійкості та незламності, за якими стоять люди, команди та їх злагодженість у роботі навіть в часи бурі.
Задля підтримки, захисту інтересів малих та середніх компаній, які частково та вимушено релокували свої команди — у липні 2023 стартував проєкт «IT Cluster in the Cloud» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Завдяки спільнодії, об’єднаності ком’юніті з 24 лютого 2023 Kharkiv IT Cluster зріс понад вдвічі та налічує 270 компаній та партнерів, команди навіть попри часткову релокацію збереглися.
Сьогодні в рамках проєкту ми продовжуємо знайомитись із історіями жінок, що опікувались командами, вмотивовували та справлялись із загальним рівнем стресу, та продемонстрували справжні суперздібності — HR-фахівчинями ІТ-компаній-учасниць Харківського ІТ Кластера AnvilEight, Yael Acceptic та Playwing.
- Арміне Лобойко — HR Generalist, HR Specialist and Business Strategist AnvilEight, компанії, яка спеціалізується на розробці на Python і Django, надає послуги повної веб- та мобільної розробки, аналізу даних і дизайну UI/UX.
- Ольга Василець — HRD Playwing, незалежного розробника і видавця ігор.
- Влада Шведкина — HR manager Yael Acceptic, компанії з розробки програмного забезпечення.NET, Java, PHP, мобільних пристроїв, C++, Scala та JavaScript.
Збереження команд у складний час
Арміне Лобойко, HR at Anvileight згадує перші дні повномасштабного вторгнення так:
«Коли все почалося, о 6 ранку я була в офісі і збирала ноутбуки. Мені чомусь здавалось, що це першочергове, що я повинна зробити. Не купляти ковбасу й закривати потреби своєї родини, а саме збирати ноутбуки. Мене навіть бісило те, що не працювала “Укрпошта”, бо як вона взагалі може не працювати, коли так потрібна. Це смішно, бо ми ментально не були підготовлені, незважаючи на те, що війна в країні на той момент тривала 8 років», — згадує Арміне.
Перше, що змінилося в команді, — з’явилися командні мітинги. І це не через віддалену роботу чи бажання надмірного контролю. Для керівництва Anvileight важливо, в якому фізичному й емоційному стані знаходяться їхні колеги:
«І мені дуже було приємно, що мені спочатку війни писали не тільки, щоб розв’язати якісь свої питання. “Як ти, чи вдалося тобі виїхати, чи потрібна допомога” — це була така турбота за дівчат від наших хлопців. Я не знаю, як це в нас сталося, як ми зібрали таку круту команду, але хлопці дуже-дуже за нас переймалися».
Наприклад, бухгалтер у Anvileight — жінка, яка дуже довго не хотіла нікуди виїжджати, бо в неї купа документів, які вона не могла кинути напризволяще. Але чоловіки компанії щодня пропонували їй різні варіанти й мотивували її на те, щоб покинути небезпечне місто.
«Мені здається, що у світі ІТ жінки більше захищені, ніж в інших сферах, бо сфера більш усвідомлене. Базові потреби ІТ-фахівців закриті, а отже — вони ширше мислять, ніж ті, кому треба заробляти на хліб важкою працею. Тому їх майндсет дозволяє бути не тільки в проблемах свого ближнього кола, але і колег. Тому не буду жалітися з цього боку, у нас дуже чудові хлопці», — ділиться Арміне.
Компанія Playwing має іноземні корені, основні хед-офіси знаходяться у Франції і в Англії. Ще до початку повномасштабної війни, коли точилися дискусії навколо можливого вторгнення, французький менеджмент пропонував варіанти матеріальної підтримки українським фахівцям для релокації.
Хтось встигнув узяти участь у цій ініціативі, хтось — тільки планував виїхати того тижня, коли почалася велика війна:
«І тут почалася війна. Пам’ятаю, як у перші дні разом із бухгалтером просто в дорозі ловили інтернет, щоб скинути гроші на картки нашим людям. Ми хотіли повністю закрити їхні потреби й забезпечити матеріальну змогу виїжджати», — пригадує Ольга Василець, HRD Playwing.
У ті часи було надто складно виїхати, хоч за які кошти. А тому Playwing колаборувалася спільно з іншими ІТ-компаніями, зокрема, із GlobalLogic. Таким чином — у дорозі, без зв’язку й в стані хронічного стресу — промайнуло декілька перших тижнів. На третій тиждень компанія відновила всі свої процеси:
«Ми розуміли, що якщо зараз не включимось у роботу, то існування українського офісу під загрозою. Тому вийшло так: війна війною, але іноземний менеджмент нас підтримує і буде підтримувати, поки ми будемо працювати й робити перфоманс».
Виклики траплялися на початку війни, впродовж і нині. Ольга згадує, як нещодавно одна з працівниць залишилася без домівки після атаки на Львів. Команда Playwing оперативно включилася, допомогла із технікою та всім необхідним для коліжанки.
Багато жінок виїхало за кордон і переважно без чоловіків. І з однієї сторони — вони повинні продовжувати працювати, рости в кар’єрному плані, щоб отримувати більший заробіток, бо за кордоном гроші зовсім інші. З іншої — ще тримати на собі всі інші життєві процеси. Багато жінок з початком війни опинилися в ситуації, коли вони єдині, хто може утримувати цілі родини. Їх чоловіки чи боронять нашу країну, чи втратили сталу офлайн-роботу у зв’язку з війною чи релокацію.
«З цими змінами жінки стали на чолі родини. Мені здається, що змінюється фокус та роль жінок у суспільстві. Це наша реальність, до якої ми змушені пристосовуватись», — коментує Ольга.
Владислава Шведкіна, зокрема, виїхала за кордон. Усі звичні процеси зазнали кардинальних змін — більше нема живої комунікації, натомість проблемні питання типу, як
В Yael Acceptic від початку війни стартувала всебічна допомога всім, хто цього потребував. Більше уваги приділяли тим, хто залишився в Україні, бо вони більш вразливі до подій, що відбуваються навколо них. У членів команди, що залишили країну, була проблема іншого гатунку — як адаптуватися до нового середовища й припинити звинувачувати себе в тому, що вдалося вижити й виїхати.
«Але однозначно всі ми потребували психологічної допомоги. Саме тому ми в компанії запровадили персональні анонімні сесії для всіх тих, хто відчував у цьому потребу», — ділиться Владислава.
Якщо говорити про виклики, які були в житті жінок компанії — то це проблема релокації. Владислава є прикладом жінки, що покинула країну, намагаючись врятивутися. Її команда залишилася в Україні, а тому виникла проблема із налагодженням всіх звичних процесів та комунікацій:
«Як взагалі цей робочий процес організувати, якщо розумієш, що команда знаходиться в надскладних умовах? Звичайно, нас привчила до ремоуту пандемія, але це не співвідносні ситуації».
Тому Владислава переконана, що найголовніший скіл українців зараз — це вміння швидко адаптуватися до змін, на які ми ніяк не можемо вплинути масштабно. Ми повинні працювати, розмовляти, казати, що треба адаптуватися під нові умови дуже швидко. Бо інакше життя, робота, бізнес будуть на паузі.
Історії про зміни в командах
У Playwing ніколи не було чіткого розділення на те, щоб брати виключно жінок чи виключно чоловіків. Команда завжди дивиться на знання, софт-скіли, хард-скіли, технічні скіли, як людина адаптується і поводить себе у колективі, як відповідально вона ставиться до роботи.
«У нас наразі 70% — це чоловіки і 30% жінки. Якщо відстежувати саме тенденцію, то відсоток жінок щороку зростає. Я пам’ятаю, коли взагалі була єдиною жінкою в нашому колективі. Мені це не дуже подобалось. А зараз на одному з наших провідних проєктів тільки жінки — і можу сказати, що це золотий склад».
Якщо говорити про інші спеціальності — то це менеджери, рекрутери, HR, акаунтінг, тестувальниці. Серед розробників також є дівчата, але однаково переважають чоловіки.
«Не можу сказати, що жінкам якось стало складніше влаштуватися на роботу після початку війни. Навпаки, жінки зараз є більш гнучкими. Як приклад — деякі наші колежанки мали можливість взимку виїхати за кордон, коли були проблеми з електропостачанням», — ділиться Ольга.
В Yael Acceptic частка жінок в компанії – це 25% від загальної кількості. Владислава зізнається, що раніше відсоток був більший через адміністративний штат. Якщо ж розглядати виключно технічні спеціальності, то кількість жінок у них значно збільшується щорічно.
Зокрема, у компаній серед технічних фахівчинь переважають QA, бізнес-аналітикині, дизайнерки, менеджерки проєктів, менеджерки спілкування з клієнтами. Якщо розглядати нетехнічні спеціальності — HR, рекрутинг та маркетинг:
«У нас є певний баланс, бо своїми навичками й особливостями ми доповнюємо одне одного. Для нас важливо, що ти вмієш, що ти хочеш, яка в тебе мета та яка мотивація».
Арміне працює у Anvileight вже 5 років, та ніколи не зустрічала такого, щоб добиралися фахівці за гендерною ознакою. Тобто, є чіткі правила та питання, з яким в компанії працюють і визначають, чи підходить людина, чи ні. Стать — не є серед факторів.
У компанії був досвід підготовки інтернів різних статей. За спостереженнями Арміне, дівчата-стажерки були більш старанними. Хлопці здебільшого ставилися до цього як до буденної роботи:
«Думаю, у дівчатах сидить жага довести всім і кожному, що вони можутьу усе. На рівні з чоловіками й навіть краще».
Наразі в Anvileight жінок приблизно 10%, вони здебільшого обіймають більш творчі позиції (дизайнерки, рекрутерки). Арміне це пояснює тим, що жінки більш жваві, менше бояться змін і можуть швидко змінити роботу. У компанії невелика плинність кадрів, здебільшого в команді чоловіки, які працюють чимало років і не змінюють місця роботи.
Колишні коліжанки Арміне частіше змінювали місце роботи, бо хотіли розвиватися у галузях, які для Anvileight були неактуальні. Це — основна причина, чому шляхи здебільшого розходяться:
«Вони чудові в своїх нових професіях і надзвичайні у своєму прагненні до розвитку. Це дуже надихає».
На думку Арміне, жінки краще знаються на тайм-менеджменті, адже більшості жінок доводиться поєднувати виховання дитини, побут і роботу:
«Я це знаю по собі, бо рік тому народила дитину і тепер мій робочий час дуже залежить від її графіка. І я розумію, що планую заздалегідь — дитина засне, а я піду працювати. І це ніяк не впливає на якість, просто я заздалегідь планую», — ділиться Арміне.
Окрім цього, експертка виділила, що жінкам краще дається англійська мова. Серед тих кандидатів, з котрими треба спілкувалися впродовж робочого процесу, саме у жінок спостерігається кращий рівень англійської. Щоправда, рівень технічного скіла може бути дещо нижчий за чоловіків. Арміне це пояснює просто: або у жінки відсутня технічна освіта й вона сама навчилася кодити, або вона тільки розпочала свій шлях в ІТ.
На думку Ольги Василець, жінки більш комунікабельні, гнучкі та посидючі. З власного досвіду фахівчиня переконана, що якщо назріває будь-який конфлікт, чоловіки рідкіше намагаються добирати слова й намагатися йти на компроміси. Чого не можна сказати про жінок, для яких важливо вирішити проблеми в спокійному тоні:
«Ніколи не стикалася в своїй практиці зі скандалами на робочому місці саме у жінок, а у чоловіків це було. І нецензурні слова, і все інше. Тому так, думає, гнучкість характерна саме жінкам».
Окрім цього, жінки більш віддані місцю, в якому вони працюють. Для жінки комфорт та стосунки на робочому місці мають більше значення, натомість як для чоловіків — це фінансові та кар’єрні можливості. За переконанням Ольги, якщо жінка йде зі свого постійного місця — в більшості випадків це виважене рішення.
Надзвичайні здібності жінок в ІТ, що творять та зберігають
Орієнтуючись на свій особистий досвід, Владислава переконана, що у жінок на більш якісно рівні розвинуті комунікативні навички. І це не залежить від позиції — чи то QA-фахівчиня, чи рекрутерка.
«Ми знаємо, що чоловіки швидше змінюють місце роботи, їм це легше дається. Натомість жінки зустрічаються з купою сумнівів. Саме тому середній вік життя жінок у компаніях частіше більше, ніж у чоловіків».
Чи можна це пов’язати з тим, що жінки переживають, що їм буде складніше знайти іншу роботу в ІТ? Владислава думає, що так, адже всі ми виховані на стереотипах. А окрім того, жінки вміють знаходити переваги навіть там, де їх небагато. Вони вибудовують міцний зв’язок за час роботи в компанії, а тому часто їм дуже складно його розірвати, навіть коли приходить час йти розвиватися далі.
Ну, я думаю, що це звісно так, всі ми пам’ятаємо ці стереотипи, що якщо ти вже знайшов роботу, то повинен вдякувати Бога, що тебе сюди взяли, бо ти ж жінка, ти вже можеш бути дуже непередбачувана в своїх подальших діях і є певні страхи, мабуть, в тих людей, хто наймає.
На думку Ольги, жінки більш комунікабельні, гнучкі та посидючі. З власного досвіду фахівчиня переконана, що якщо назріває будь-який конфлікт, чоловіки рідкіше намагаються добирати слова й намагатися йти на компроміси. Чого не можна сказати про жінок, для яких важливо вирішити проблеми в спокійному тоні:
«Ніколи не стикалася в своїй практиці зі скандалами на робочому місці саме у жінок, а у чоловіків це було. І нецензурні слова, і все інше. Тому так, думає, гнучкість характерна саме жінкам».
Окрім цього, жінки більш віддані місцю, в якому вони працюють. Для жінки комфорт та стосунки на робочому місці мають більше значення, натомість як для чоловіків — це фінансові та кар’єрні можливості. За переконанням Ольги, якщо жінка йде зі свого постійного місця — в більшості випадків це виважене рішення.
На думку Арміне, жінки краще знаються на тайм-менеджменті, адже більшості жінок доводиться поєднувати виховання дитини, побут і роботу:
«Я це знаю по собі, бо рік тому народила дитину і тепер мій робочий час дуже залежить від її графіка. І я розумію, що планую заздалегідь — дитина засне, а я піду працювати. І це ніяк не впливає на якість, просто я заздалегідь планую», — ділиться Арміне.
Окрім цього, експертка виділила, що жінкам краще дається англійська мова. Серед тих кандидатів, з котрими треба спілкувалися впродовж робочого процесу, саме у жінок спостерігається кращий рівень англійської. Щоправда, рівень технічного скіла може бути дещо нижчий за чоловіків. Арміне це пояснює просто: або у жінки відсутня технічна освіта й вона сама навчилася кодити, або вона тільки розпочала свій шлях в ІТ.
Збереження талантів, що посилює бренд ІТ-компаній
Людський капітал, безумовно, є найбільшою цінністю та двигуном розвитку у сучасному технологічному секторі. Трансформуючи світ, ІТ не може існувати без креативних, обдарованих і досвідчених фахівців. Ось чому люди — є основою та джерелом успіху в цьому секторі.
Людський капітал також є ключовим чинником у забезпеченні стабільності, розвитку в галузі. Саме тому берегині команд — це суперсили ІТ, що здатні навчати та адаптувати, підтримувати знання та вмотивовувати, посилювати бренд роботодавців ІТ-компаній.
HR Community Kharkiv IT Cluster постійно створює нові можливості для експертів та фахівчинь з людського капіталу за-для обміну ідеями та кейсами, створення нових можливостей для розвитку брендів роботодавця, імплементації трендів.
Кожна історія HR-очільниці, рекрутерки ілюструє, що саме посилює технологічну галузь та підвищує її конкурентоспроможність зсередини, що зберігає незламність бізнесу у надскладні часи. Їхні зусилля, талант і завзятість роблять цей сектор справжнім бустером інновацій та змін у сучасному світі.