«Слухати, поважати і залучати»: як інтегрувати ветеранів у команди? Інсайти Veterans2Tech для бізнесу і HR-ів
Kharkiv IT ClusterVeterans2Tech протягом 4 місяців допомагає ветеранам і ветеранкам знайти свій шлях у Tech. Але водночас проєкт став простором навчання і для бізнесу: як працювати без упереджень і перетворити інтеграцію на конкурентну перевагу.
Восени в Харкові відбулися два заходи, на яких ветерани, HR-и та експерти з різних куточків країни, відверто говорили про інтеграцію, ділитися досвідом і шукати рішення. Які поради отримали HR-фахівці, як самі ветерани бачать цей процес і які інсайти дали спікери — ділимось у статті.
Виклики та бар’єри інтеграції
Якщо ветерани не зможуть знайти себе в Україні — вони шукатимуть за кордоном. І перше завдання, щоб цьому запобігти, — наймати професіонала, а не статус, як зазначає Оксана Громова, співзасновниця After Front.
Ветерани не шукають жалю — вони цінують справедливість. Її колега-співзасновниця Катерина Філіпова радить починати зміни з переосмислення власних підходів. Адже корінь стигм — у страху та незнанні. Міфи про агресивність чи неспроможність адаптуватися у більшості випадків не відповідають дійсності: більшість ветеранів — свідомі й надзвичайно відповідальні фахівці. І саме бізнес має бути першими, хто змінить цю оптику.
Попри зростання інтересу до теми інклюзії, Україні досі бракує систематизованих знань та інструментів. Організація Alltogether.jobs уже два роки працює над тим, щоб об’єднати досвід компаній, створює освітні матеріали й аудит інклюзивності бізнесу, який пройшли десятки роботодавців. Леся Полатайко, директорка з партнерств Alltogether.jobs, наголошує: справжня інклюзивність можлива лише тоді, коли її підтримує не тільки HR, а й керівництво.
Тож яким може бути шлях успішної інтеграції ветеранів на практиці?
Практичні підходи та кейси
Ірина Волощенко, старша програмна спеціалістка EPAM Україна, Марина Дудник, керівниця напрямку різноманітності та інклюзивності Intellias і Сергій Середа, СЕО компанії U-Force поділилися на заходах досвідом інтеграції та працевлаштування ветеранів у своїх компаніях.
- EPAM Україна: HR, менеджери та самі ветерани працюють у спільній робочій групі за принципом «Нічого про без ветеранів без самих ветеранів». Є система Veteran Advocacy, доступ до навчання та курс «IT для ветеранів». Менеджери проходять вебінари з військовими психологами, а ветерани отримують підтримку ще зі стадії мобілізації та після демобілізації.
- Intellias: підтримка ветеранів — четвертий ключовий фокус у стратегії D&I. У компанії з’явилася посада Military Coordinator, яка супроводжує ветеранів і їхні родини. Ветерани самі долучаються до формування програм, працює програма Military Buddy і доступні військові психологи. Компанія пройшла аудит інклюзивності.
- U-Force: ветеранів залучають як експертів для вдосконалення розробок. Практичний досвід команди допомагає створювати безпечні симулятори бойових дій. Крім того, компанія підтримує ветеранів у підприємництві: ветеран АТО й АЗОВу отримав партнерство у проєкті інтернет-комерції.
HR — це human relationships, не resources
HR у цьому процесі — більше ніж фахівець із підбору персоналу. Ольга Бандрівська, керівниця воєнного департаменту Lobby X, у діалозі з HR-фахівцями поділилася практичними порадами, як компанії можуть ефективно працювати з ветеранами.
1. Потрібно адаптувати культуру фідбеків
Ветерани часто сприймають відсутність фідбеку на власний рахунок. Якщо HR не надає зворотного зв’язку, люди зневірюються і припиняють пошук роботи, підкріплюючи в голові стереотип «ветерани нікому не потрібні».
2. Конфіденційність та етичні питання
Не ставте ветеранам особистих запитань про ПТСР, інвалідність, контузії чи переживання полону. HR має відразу уточнити: якщо питання незручне, кандидат може не відповідати, і ви просто йдете далі.
3. Можливості для навчання та стажування
Компаніям варто створювати дистанційні програми навчання і стажування. Наприклад, кейс SoftServe показав, що такі ініціативи можуть охопити сотні ветеранів: програма «Ветерани у SoftServe» надає фінансову підтримку, медичне страхування, психологічні сервіси та можливості перепідготовки. Ветерани також отримують наставництво, сертифікації та доступ до внутрішньої спільноти.
4. Культура, комунікація та цінність
Культура — це дія. Справжні цінності проявляються не в презентації місії компанії, а в щотижневих зборах, коротких інтеграційних сесіях, наставництві, тематичних кава-перервах, внутрішніх воркшопах. Так ветерани відчувають себе частиною команди, а колеги — залишаються в тонусі спільних цінностей.
5. Гнучкість і соціальні проєкти
Ветерани можуть потребувати часу для реабілітації або відвідування лікаря. Також їм важливо мати можливість підтримати побратимів у лікарні чи проводити в останню путь. Гнучкий графік, часткова зайнятість і долучення до соціальних проєктів допомагають їм відчувати себе задіяними, а найголовніше — цінними.
Перспективи — що кажуть самі ветерани?
Після служби кожен ветеран стикається з двома великими викликами: відновленням здоров’я та поверненням до цивільного життя. Робота дає можливість відчути сенс, повернути довіру до себе й оточення. Але багато ветеранів сприймають Tech як щось далеке, мовляв, «це ж коди, технології — я туди не впишусь». І проєкт Veterans2Tech допомагає розвіяти ці міфи.
«Це надихає. Це виводить із депресії, дає друге дихання. Але якщо після цього етапу не дати можливості реалізуватися — це стає другим ударом», — пояснює Юрій Корсунов, ветеран російсько-української війни і Голова ради «Спілки ветеранів СОУ».
Це питання довіри, яка формується спільними зусиллями — ветеранів, бізнесу, окремих фахівців. Водночас важливо не перейти межу між підтримкою та надмірною опікою. Ветерани не просять пільг чи особливих умов — вони прагнуть поваги.
Слухати, поважати і залучати
Ветерани — це люди, яких треба залучати не формально, а по-справжньому. Як зазначала Яна Шайхлісламова, адвокатка, керуюча партнерка і директорка АдО «Донець і Партнери» і ветеранка російсько-української війни:
«Без ветеранів про ветеранів нічого не має відбуватися. Жодних обговорень, жодних ідей. І ця участь не має бути формальною, вона має бути активною».
Дмитро Бондаренко, Голова ГО «Петріотс 1964», поділився історією військового, який самостійно розібрався зі зброєю NLAW по відео на YouTube англійською, не знаючи мови. Наголошує: мотивація і самонавчання у військових на найвищому рівні.
Ветерани — це активні учасники змін у бізнесі, які при правильному підході стають каталізаторами розвитку команд і компаній. Головне — слухати їх, поважати їхній досвід і давати можливості для поступового включення у життя команди.
«З нами військові і ветерани тут у кімнаті, з нами кохані ветеранів. Люди, зокрема в бізнесі, мають усвідомити: навіть якщо вони не знають, хто з ними — ветеран чи ветеранка, військовий, кохані ветерана, мама чи брат — тепер має бути зовсім інше спілкування. Це також питання HR-функції — людям про це розповідати», — зазначає Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
Саме тому ми подбали, щоб записи обох заходів були доступні на YouTube — аби кожен мав змогу почути фахові поради й застосувати їх у своїй команді.
Працевлаштування ветеранів у технологічному бізнесі
Ветеран-френдлі компанія
Veterans2Tech став можливим завдяки Програмі реабілітації та реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США. Зміст є виключною відповідальністю IREX та ГС «Харківський кластер інформаційних технологій» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США.
