Nearshore під час війни: чому європейські компанії продовжують працювати з Україною

11 вересня 2026 р.

Понад чотири роки повномасштабної війни український IT продовжує працювати та нарощує експорт.

За перші сім місяців 2026 року експорт телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг приніс Україні $3,999 млрд. З них $3,91 млрд припало на комп’ютерні послуги. Для порівняння, у 2025 році експорт комп’ютерних послуг вийшов із майже дворічного періоду скорочення і сягнув $6,66 млрд — на 3,3% більше, ніж роком раніше.

У першому півріччі 2026 року комп’ютерні послуги забезпечили понад 40% експорту українських послуг.

Частина клієнтів українських ІТ компаній працює ще з довоєнних часів. Інші почали співпрацю вже після 2022 року.

Чому вони залишаються? Що змінилося у вимогах до українських команд? І чи справді війна стала для України критичним ризиком у nearshore-моделі?

Ми поговорили про це з мемберами Kharkiv IT Cluster: UKAD, Chainza, Netpeak, Academy Smart та ProfITsoft.

Що таке nearshore і чому Україна підходить для цієї моделі

Nearshore — це модель співпраці, коли компанія доручає розробку продукту команді з сусіднього або близького за часовим поясом регіону, а не на іншому континенті. На відміну від офшору (наприклад, Індії чи Філіппін), де різниця в часі сягає 8–12 годин, nearshore-партнер працює практично в тому самому робочому ритмі, що і замовник.

Для європейського бізнесу Україна — це класичний nearshore-партнер. Часовий пояс — UTC+2/+3, тобто робочий день українських команд майже повністю накладається на робочий день клієнтів у Німеччині, Польщі, скандинавських чи інших європейських країнах. 

До цього додається культурна близькість і високий рівень англійської мови, багаторічний досвід роботи за західними стандартами якості та ставки, які лишаються нижчими за західноєвропейські чи американські — залежно від рівня спеціаліста, зазвичай у діапазоні $25–65 на годину. Саме поєднання зручності комунікації, якості й вартості роками робило Україну однією з провідних nearshore-локацій Східної Європи поряд із Польщею, Румунією та країнами Балтії.

Що змінилося після 2022 року

Повномасштабне вторгнення не скасувало переваг nearshore-моделі, але додало до неї новий обов'язковий критерій вибору партнера — керованість ризиків.

У ProfITsoft цю зміну описують так:

«До 2022 року при виборі українського технологічного партнера основними факторами були експертиза, якість команди, вартість та швидкість масштабування. Сьогодні до них додався ще один обов’язковий критерій — керованість ризиків. Європейський клієнт хоче розуміти не тільки, хто розроблятиме його продукт, а й що станеться у випадку перебоїв з електроенергією, мобілізації окремих спеціалістів, необхідності релокації чи інших форс-мажорних обставин. Тому українським сервісним компаніям довелося стати значно зрілішими з погляду business continuity та управління ризиками».

У Netpeak цю ж динаміку підтверджує Альона Грицук, CEO International:

«До 2022 року клієнти обирали партнерів переважно за компетенціями та вартістю послуг. Тепер важливим критерієм стала стійкість команди. Клієнти хочуть розуміти, що процес не зупиниться через відключення світла чи повітряну тривогу, що є резервні сценарії комунікації та дедлайнів. Війна підняла планку довіри: якщо команда витримує такі умови і продовжує показувати результат, це стає додатковим аргументом на користь співпраці з українським бізнесом».

Це означає кілька нових викликів.

Довіра та комунікація

На початку повномасштабного вторгнення клієнтам потрібно було зрозуміти, чи зможуть українські команди продовжувати роботу.

UKAD з цього питання зазначають:

«На початку повномасштабного вторгнення клієнти очікували від нас більшого володіння ситуацією, ніж це було об’єктивно можливо. Проте, нам вдалося швидко відновити роботу і прибрати побоювання. Бо в таких ситуаціях найкраще працюють не слова, а результати, дотримання дедлайнів і виконання зобов’язань».

Безперервність роботи

Повітряні тривоги, обстріли та відключення електроенергії безпосередньо впливають на робочі процеси. Компанії перебудовують їх так, щоб команда могла працювати автономно й не зупиняти проєкти.

У UKAD розповідають:

«Повітряні тривоги, обстріли та вимкнення світла, так чи інакше, впливають на доступність наших співробітників. Нам вдалося мінімізувати цей вплив, створивши умови для автономної роботи і змінивши підхід до планування, однак, повністю вберегтися від форс-мажору неможливо. Наявні клієнти ставляться до цього з розумінням, проте ситуація впливає на залучення нових проектів».

Подорожі та мобілізація

Європейська модель співпраці часто передбачає особисті зустрічі, воркшопи та роботу спеціалістів на стороні клієнта. Для українських команд це стало складніше.

В Academy Smart описують:

«Найбільшим викликом стала неможливість для частини співробітників подорожувати до клієнтів. Для європейських замовників особисті зустрічі, воркшопи та робота команди на їхній стороні часто були звичною частиною співпраці. Другий суттєвий виклик — мобілізація. Ми не можемо гарантувати бронювання для 100% команди, тому вибудували процеси так, щоб мінімізувати ризики для клієнта: формуємо резерв усередині команд, за можливості бронюємо критичних спеціалістів і можемо оперативно замінити людину без суттєвого впливу на проєкт».

Обережність на рівні компаній

Деякі компанії просто не готові працювати з підрядником із країни, де триває війна.

У UKAD розповідають:

«Найскладніше було працювати з клієнтами без власних технічних команд, оскільки акціонери нерідко забороняють працювати з країнами, в яких йде війна. В таких випадках дуже складно доводити надійність і гарантувати здатність виконання зобов’язань. У нас це виходило за рахунок багаторічної присутності на ринку Скандинавії і референсів, що підтверджують нашу надійність».

Чому європейські компанії залишаються

У 2025 році серед країн ЄС найшвидше зростав експорт українських IT-послуг до Латвії — на 62%, Фінляндії — на 52%, Угорщини — на 39%, Естонії — на 30% та Люксембургу — на 29%. 

Це відбувається на тлі загальної стійкості європейського бізнесу в Україні. За лютневим опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 76% компаній — членів ЄБА планують продовжувати роботу в Україні незалежно від того, чи завершаться бойові дії у 2026 році.

Компанії, які вже працюють з Україною, не обов’язково переглядають свої рішення лише через ризики війни. Є і фактор самого ринку. У Східній Європі працює понад 2 мільйони ICT-фахівців. Окремі галузеві прогнози також очікують подальшого зростання європейського ринку IT-аутсорсингу.

Україна залишається частиною цього ринку разом із Польщею, Румунією та іншими країнами регіону. Водночас ці оцінки комерційних аналітичних компаній варто сприймати як орієнтир масштабу, а не як державну статистику.

Але що відбувається на рівні конкретного клієнта?

У ProfITsoft пояснюють:

«Там, де вже сформована сильна команда, накопичена доменна експертиза і люди роками працюють із конкретним продуктом, замінити таку команду набагато дорожче й ризикованіше, ніж продовжувати співпрацю. Друга причина — співвідношення expertise / flexibility / cost. Українські компанії все ще можуть бути дуже конкурентними за цим показником. Третя — підприємницька культура. Українські сервісні компанії часто значно швидше адаптуються до нестандартних вимог клієнта, ніж великі міжнародні структури. Тобто не «Europe supports Ukraine», а business case still makes sense».

Для Chainza важливу роль відіграла репутація українського IT, сформована ще до повномасштабної війни:

«Україна ще до початку повномасштабної війни мала гарну репутацію серед європейських клієнтів щодо якості IT кадрів. Тож, я думаю, що це допомогло українському IT бізнесу продовжити співпрацю з європейськими клієнтами і розвивати нові звʼязки».

У Netpeak акцентують на іншому поєднанні:

«Отримують поєднання, яке складно знайти деінде: європейські цінності та швидкість. Українські команди звикли будувати системи під тиском, тестувати гіпотези швидше і ухвалювати рішення ще до того, як з’явиться повна впевненість».

В Academy Smart говорять про ще один фактор — здатність довести стійкість на практиці:

«Український IT уже довів свою стійкість. Навіть в умовах повномасштабної війни наші business continuity-плани спрацювали, а компанії змогли продовжити роботу, зберегти команди та якість сервісу. У нашому випадку бізнес фактично був відновлений протягом перших 48 годин після початку повномасштабного вторгнення».

Як це працює на практиці

UKAD: клієнти залишилися, а компанія розширила компетенції

За словами компанії, війна не стала причиною значних скорочень клієнтського портфеля.

«З 2022 року у нас не було значних скорочень і всі клієнти, що припиняли або скорочували співпрацю, робили це зі своїх внутрішніх причин, а не через війну. Більш того, для UKAD цей період дав і позитивні результати. Ми пройшли сертифікацію ISO, підтвердили статус Microsoft Partner і розширили компетенції, а саме, почали надавати послуги з розробки рішень на базі штучного інтелекту. І вже маємо успішно здані проекти в цій сфері, наприклад, з розробки АІ-помічників. Серед дійсно цікавих кейсів – клієнт, що розпочав розробку свого проекту вже під час активних бойових дій. Від новин про успішні бої на Харківському напрямку він повірив, що Україна перемагає, і прийняв рішення про співпрацю з нами».

Netpeak: результат важливіший

Для маркетингових проєктів швидкість безпосередньо впливає на результат. У Netpeak наводять приклад роботи з європейським брендом Eurotokk.

«Вже нікого не дивує їхати на зустріч з клієнтами під сирени та вибухи — це стало нормою. З перших днів повномасштабного вторгнення частина команди адаптувалась за лічені дні: працювали з укриттів, на генераторах, з телефону замість ноутбука. Кампанії виходили вчасно. Це добре показує, як здатність працювати під тиском перетворюється на конкурентну перевагу. Особливо коли йдеться про вихід на маркетплейси: там навіть затримка на день може означати втрачену позицію в ніші. Війна цю логіку не скасовує.

В Netpeak є кейс, який це підтверджує. Eurotokk — європейський бренд із власною командою та досвідом роботи на Amazon. Компанія звернулася до нас, щоб пришвидшити зростання на цьому каналі. Такий запит непоодинокий: клієнт має внутрішню команду, розуміє маркетплейс, але шукає зовнішній погляд і додаткові ресурси для масштабування. Ми співпрацювали з Eurotokk впродовж трьох місяців й досягли поставлених бізнес-цілей, посиливши Amazon-напрямок компанії.

Домовлені етапи співпраці завершилися, а Eurotokk залишився з Netpeak вже в ролі партнера. Вибір підрядників з Amazon-експертизою на ринку великий — такі команди працюють у багатьох країнах. Проте Eurotokk обрав саме нашу українську команду завдяки її експертизі, і співпраця переросла у тривале партнерство».

Academy Smart: партнерство може мати і людський вимір

Для частини клієнтів важлива не лише бізнесова складова.

«Так, у нас були випадки, коли європейські клієнти поверталися до співпраці саме через бажання підтримати український бізнес. Один із клієнтів, дізнавшись більше про нашу компанію та проєкти, які ми також підтримуємо за рахунок частини прибутку, вирішив дати нам хоча б невелике замовлення, щоб таким чином підтримати нашу команду та подальший розвиток. Для мене це хороший приклад того, що сьогодні партнерство з українськими компаніями для частини європейських клієнтів має не лише бізнесову, а й людську складову».

ProfITsoft: ризики можна вбудувати в модель

Один зі способів продовжити роботу — змінити саму структуру команди.

«Після початку війни клієнт поставив питання щодо ризиків української команди. Ми запропонували модель, де частина структури/управління або фахівців знаходиться в ЄС, сформували BCP, забезпечили технічну автономність — і співпраця продовжилася. Клієнт залишився не тому, що зробив нам послугу як українській компанії, а тому, що після всіх заходів співвідношення експертизи, вартості та операційного ризику залишилося для нього привабливим».

Що змінилося для українського nearshore

За роки війни українські IT-компанії додали до звичних переваг nearshore ще одну — досвід роботи в умовах високої невизначеності.

Business continuity-плани, резервування критичних спеціалістів, автономна інфраструктура, можливість релокації та гібридні команди з присутністю в ЄС стали частиною звичайної операційної роботи.

У ProfITsoft цю зміну оптики формулюють так:

«Не потрібно ігнорувати ризики роботи з Україною — вони існують. Але сьогодні варто оцінювати не географію постачальника, а його здатність цими ризиками управляти. За чотири роки повномасштабної війни сильні українські IT-компанії пройшли такий stress test операційної стійкості, який більшість європейських сервісних компаній ніколи не проходила».

У Netpeak цю думку продовжують:

«Україна не рухається у традиційному європейському темпі, тому що не може собі цього дозволити, і саме в цьому її сила. Ми говоримо про практичні інновації, народжені під тиском, а не про підтримку постраждалої країни. Про здатність продовжувати будувати, коли план змінився.

Європі потрібна власна версія швидкості, яка зберігає довіру, людей і цінності всередині системи. Якщо європейський бізнес бачить в Україні саме такого партнера, це стає не жестом солідарності, а раціональним бізнес-рішенням».

При цьому базові переваги nearshore залишаються тими самими: близький часовий пояс, експертиза, культурна близькість до європейських клієнтів і конкурентна вартість.Тепер клієнт ще оцінює як команда працює, коли обставини змінюються.

І українські компанії вже мають чим на це питання відповісти.

Дякуємо мемберам Kharkiv IT Cluster, які поділилися своєю експертизою та досвідом 💙