IT Bands Jam – музичний голос харківської IT індустрії
Kharkiv IT ClusterХто у Харкові грає приємну музику? Харківський IT Кластер знає як мінімум 7 колективів. Саме вони відіграли концерт на фестивалі авторської музики IT Bands Jam. Заклали традицію щорічного свята від Kharkiv IT Cluster.
Ми запускаємо серію матеріалів, де представимо музичні колективи від харківського IT community. Вони займаються творчістю, паралельно працюючи в IT компаніях, і в цьому є їх особливість. Вважаючи музику не професією, а хобі, вони грають на різних майданчиках, записують альбоми задля задоволення.
Представляємо групу VIA.
Розповідає лідер і фронтмен групи Андрій Паненко. До речі, символічно, що починали вони з репетицій в ДК великого промислового підприємства.
Історія групи: як все закрутилося?
Ідея свого колективу з’явилася, коли грати весілля стало невигідно і у мене з’явилися авторські пісні, які можна виконувати трьом музикантам. У Будинку культури Харківського Турбінного заводу нас прихистив барабанщик Вадим Шапранов. Третім музикантом став Олег Лібкін, він грає в групі і сьогодні.
Просте робоча назва залишилася назавжди – Вокально Інструментальний Ансамбль (VIA) або ViAMusicGroup.
Як пройшов перший концерт?
Перший серйозний концерт пройшов в харківському клубі Форт. Це був фест-солянка, і там ми в перший раз зіграли свої три пісні на публіці.
Ми дико нервували і затислися настільки, що наша музика перетворилася в швидкісний енергійний шквал. Ми хотіли не такого результату, але прийняли нас відмінно. Сьогодні граємо всюди, куди покличуть. В основному це підвальні клуби для любителів пива і старого року.
Що ми граємо? Хотів би, щоб це було схоже на потужну веселу запальну енергійну гітарну музику, але в підсумку виходить не завжди те що хочеться. Це найскладніше – відтворити в реальності те, що лунає
в голові.
Про професійну сцену.
Професійної сцени у нас не існує. Наша музична діяльність не має ніяких шансів на комерційний успіх. Професія – це те, що тебе годує, і у нас це не наша музика … тому ми викроюємо зі свого життя маленькі клаптики і даруємо їх музиці.
Про перспективи.
Перспективи – а навіщо вони? Ми живемо сьогодні, творимо сьогодні, насолоджуємося і переживаємо сьогодні. Перспектива – нехай цим займається наш директор. У розмовах з людьми ми чуємо різні думки: «Ось Ви говорите, що завтра буде краще ніж вчора, значить перспектива є!» Фестивалі – їх немає. Альбоми – обов’язково. Ми кожен день працюємо над створенням чогось нового, і в результаті з’являється новий альбом.
Починали ми втрьох, а сьогодні граємо в два гітаристи, значить, розвиваємося.
Ігор Коваленко – наш найголовніший гітарист, він просто плавить струни.
Барабанщик – Олексій Ачкасов. Ми з ним познайомилися, граючи з КПП (харківська група 90х – ред.). Його музична пам’ять феноменальна.
Басист – Олег Лібкін. З ним ми починали з нуля і досі творимо.
А я співаю і граю на гітарі.
На питання про роботу група вважає за краще не відповідати. Але ми точно знаємо, що це сфера IT. Роботу в групі обговорювати не прийнято, кожен тут – учасник колективу, музикант, творець.
Ми не розмовляємо на особисті теми. Робота, діти, куди їздив відпочивати, сімейний стан, ці та інші теми, не пов’язані з нашою творчістю ми не обговорюємо. Вийшло ось так, і ми живемо за цими правилами, не порушуючи їх уже багато років.
Олег Лібкін, Андрій Паненко, Олексій Ачкасов, Ігор Коваленко.