«За 40 км від росії ми будуємо 15% українського ІТ-експорту»: у Харкові відбувся наймасштабніший бізнес-форум за часи повномасштабної війни. Про що говорили?
Kharkiv IT Cluster30 серпня відбувся Global Tech Kharkiv, найбільший бізнес-форум у Харкові за часи повномасштабної війни. Подія була присвячена 10-річчю Kharkiv IT Cluster та зібрала понад 500 учасників: керівників технологічних компаній, представників влади та лідерів громадського сусіпльства та освіти. Ділимося цікавими тезами учасників форуму.
Харків: місто сили, науки та стійкості
Олександр Медовой, голова наглядової ради Kharkiv IT Cluster
«Світова ІТ-галузь за індексом NASDAQ зросла в 4,5 рази, а український ІТ-експорт – майже так само, у 4,3 рази. Ринок зростав – і ми зростали разом із ним. Кількість фахівців ІТ-індустрії зросла у 2,2 рази: ми навчаємо людей, розвиваємо їх, і вони стають ще ефективнішими. Харків сьогодні відповідає за 15% українського ІТ-експорту, і це всього за 40 кілометрів від кордону з росією. Я вважаю, що це неймовірно круто».
Тарас Кицмей, Співзасновник SoftServe, найбільшої ІТ-компанії з українським корінням, Президент IT Ukraine та найбільшої спілки резидентів Дія.City Union:
«Ми як спільнота технологічного бізнесу сьогодні працюємо одразу на кількох напрямах. Перший — глобальний: ІТ-сервіси, які українські компанії надають по всьому світу. Завдяки цьому ІТ стало другою експортною індустрією України. Другий напрям — допомога армії й країні: ми робимо сотні проєктів підтримки, і в цьому наша індустрія — одна з лідерів. Третій напрям особливий — освіта. ІТ, мабуть, єдина галузь, яка настільки тісно інтегрована з освітою та формує наступні покоління. Наша сила — в єдності, і місію формувати цю силу на себе взяв Kharkiv IT Cluster. Він будує спільноту в Харкові, створив інкубатор кластерів і бере активну участь у таких масштабних проєктах, як побудова Дія.City. Це справді результат, яким можна пишатися».
Олександр Медовой, голова наглядової ради Kharkiv IT Cluster:
«Нам не все одно, що буде з Харковом. Нас не влаштовує роль “сірої зони” та “логістичного тупика”. Ми впевнені, що український бізнес здатен бути топ-гравцем світового рівня. Ми хочемо, щоб діти, молодь, підприємці обирали життя саме в Харкові, будуючи бізнес в усьому світі. Щоб безпека була сталою — сьогодні, завтра, за 10 років».
«Відбудова Харкова ґрунтуватиметься на довгостроковому баченні, закладеному у Стратегії 2035 Kharkiv IT Cluster . Наше завдання — об’єднати прогресивний бізнес міста через стратегічні альянси та кластери, зберегти й розвинути кореневу компетенцію Харкова — технологічну освіту, а також створити конструктивний діалог між бізнесом і владою без політичної інтеграції. Водночас фасилітувати відбудову ми будемо на основі трьох принципів.
Перший – стала безпека: як тільки будь-які мирні процеси почнуться, одразу розпочнеться зворотній відлік до того, як вони можуть знову змінитися. Ми працюємо з понад 50 військовими підрозділами, і ворогу може завадити повернутися лише те, що ми побудуємо – контур сталої безпеки з міжнародним бізнесом, партнерами та проєктами, на які Європа дає гранти. Якщо ми це реалізуємо, Харків стане фронтиром, а не фортецею чи фронтпостом.
Другий принцип – build back better: наша мета не просто відтворювати минуле, а створювати нове, наслідуючи найкраще з інженерної та наукової традиції міста та переосмислюючи його архітектуру й культуру.
І третій принцип – залучення міжнародних інтересів у Харкові, щоб бізнес, партнери та проєкти відкривали нові можливості для міста та людей».
Виклики й стратегія держави
Наталя Денікеєва, Заступниця Міністра цифрової трансформації України з питань цифрової економіки:
«Наша мета — зробити Україну найзручнішою державою для розвитку інноваційних бізнесів. Для цього ми продовжуємоудосконалювати Дія.City, допомагати компаніям та стартапам відкривати нові ринки, сприяти масштабуванню існуючих стартапів та появі нових.
Сьогодні в Україні близько 60 стартапів на мільйон населення, тоді як середній показник у Європі — 500. Це величезний розрив, який ми плануємо скоротити.
Тож наша велика мета — сформувати культуру інвестування в українські інновації. Зараз через валютні обмеження в країні зосереджені великі кошти і ми хочемо показати, що можна інвестувати їх не лише в чергову квартиру чи бізнес-центр, а і в українські стартапи . Для цього ми створюємо Дія.City Invest, що дозволить легко і швидко запустити венчурний фонд в Україні».
Бізнес, технології, АІ: куди рухається ІТ?
Тарас Кицмей, Співзасновник SoftServe, найбільшої ІТ-компанії з українським корінням, Президент IT Ukraine та найбільшої спілки резидентів Дія.City Union
«Традиційний application software development вийшов на плато: попит залишається, але великого зростання ми не бачимо. Щоб бути успішними, потрібні партнерства — ми будуємо рішення разом із Google, Microsoft, Amazon, NVIDIA. Це дозволяє швидше давати клієнтам цінність і використовувати глобальні продажі та маркетинг партнерів. Ще одна тенденція — вертикалізація. Технологічні компанії мають ставати ближчими до бізнесу, щоб бути релевантними.
AI — тренд, із яким ми повинні жити. Ми бачимо два ключові вектори: як використовувати його всередині компанії для продуктивності та як інтегрувати в продукти для клієнтів».
«Ми в SoftServe хочемо повернутися до темпів зростання 30–40% на рік, але сьогодні це близько 5%. Використовуємо AI, щоб підвищувати продуктивність, але не декларуємо скорочення людей — навпаки, прагнемо бути присутніми на ключових ринках талантів» .
Віктор Шальнев, СЕО компанії NIX:
«AI не може замінити інженерів, які створюють складні системи. Так, він може частково замінити програмістів, які просто пишуть код, але справжніх інженерів — поки що ні».
Валерій Красовський, співзасновник та CEO Sigma Software Group:
«Зазвичай замовники приходять із запитом: “зробіть нам AI”. Але завдання компанії — не просто написати код, а зрозуміти, яке рішення потрібно, яку проблему воно має вирішити, та запропонувати замовнику найоптимальніше рішення. Саме тому ще 9 років тому ми створили Sigma Software Labs — інвестиційний напрямок, де підтримуємо продуктові стартапи та запускаємо власні. Це виявилося дуже правильним кроком, адже сьогодні замовникам потрібні не лише код або лише готові рішення, а професійний партнер, який може запропонувати найефективнішу модель».
Оборонна індустрія й роль технологій: практика з фронту
Марія Берлінська, лідерка Victory Drones
«Без перебільшення, саме технологічна й безпекова складова під час війни — пріоритетна. Це дає можливість нам усім далі жити, працювати, утримувати ситуацію, не дозволяти нас окупувати, а навпаки знищувати ворога. І тому в мене, звичайно, є професійне упередження, що це є найважливіша складова поза як я займаюся цими темами вже 12-й рік. Але історія показує що це справді так: технології – це те, що зараз дає можливість на деяких ділянках фронту знищувати до 90% нашого противника, ворога».
Костянтин Немічев, командир спецпідрозділу «KRAKEN»
«У війні завжди діє принцип: на кожну дію має бути протидія. У 2022 році ми почали застосовувати FPV-дрони з боєприпасами. росія відповіла засобами РЕБ, і тоді з’явилися наші дрони на оптоволокні. Коли над Харковом масово почали з’являтися розвідувальні дрони, ми розробили дрони-перехоплювачі. А коли росіяни поставили на конвеєр шахеди — з’явилися антишахеди. Це безперервна гонка технологій, у якій перемагає той, хто швидше знаходить рішення».
Віктор Кордон, 7-й корпус ДШВ
«Сьогодні ми активно тестуємо й впроваджуємо новітні роботизовані комплекси. Спершу їх застосовують для логістики чи евакуації поранених. Але наша стратегія — перетворити НРК на уніфіковані платформи, які можна оснастити різними видами озброєння для штурмових дій. Це дозволить звільняти українські території без прямої участі людей, зберігаючи життя наших військових».
«Усе нове завжди викликає сумніви. Колись так було з FPV-дронами — спершу ніхто не вірив у їхню ефективність, бо їм легко протидіяли РЕБи. Але вони довели свою результативність. Так само й з НРК — сьогодні ми лише на етапі їхнього розвитку, але майбутнє точно за ними».
Олексій Кременюк, Капітан, начальник відділу планування 13 бригади НГУ «Хартія»
«Без навченого екіпажа навіть найсучасніший FPV — це просто шматок металу з пропелером і гранатою. Освіта, підготовка, тренування та технології — це ключі, мультиплікатор того, що може перевернути цю війну і створити момент нашої перемоги».
Ігор Федірко, Українська Рада Зброярів
«Значна частина компаній приватного оборонного ринку, заснована або колишніми айтівцями, або діючими ІТ-фахівцями. «Фактично в кожному сучасному продукті, який зараз потрапляє до війська, присутня ІТ-складова. Це стосується не лише дронів чи програмного забезпечення — навіть у танках, мінометах і гарматах уже закладені цифрові технології: балістичні калькулятори, системи навігації, радари. ІТ — критично необхідне оборонно-промисловому комплексу. Завзятість, розум і досягнення ІТ-спільноти сьогодні безцінні для армії».
2035: головні орієнтири
Наталя Денікеєва, Заступниця Міністра цифрової трансформації України з питань цифрової економіки:
«Ми живемо у надзвичайно турбулентні часи. Сам факт, що ми сьогодні зібралися разом і можемо посміхатися, якщо подивитися на події трирічної давнини, здається дивом. Я вважаю, що головне зараз — уважно дивитися на ті можливості, які пролітають у цьому буремному середовищі, і не боятися їх використовувати. Хто міг подумати, що Україна перетвориться на світовий полігон? Це, безумовно, величезний виклик і проблема. Але водночас це й унікальний шанс. Ми маємо вчитися брати з цього користь і нести її вперед — із уважністю й сміливістю діяти».
Валерій Красовський, співзасновник та CEO Sigma Software Group:
«Дивлячись у 2035-й, ключовий фокус — defense-технології. Війна показала, наскільки великий внесок роблять українські ІТ та технологічний бізнес у цей напрям. Ми маємо розвивати його й надалі. Бо лише країна, яка здатна захистити себе сама, може бути справді в безпеці».
Віктор Шальнев, СЕО компанії NIX:
«Сьогодні головне — гнучкість. Kharkiv IT Cluster уже вийшов у світ на новий рівень, і чесно кажучи, саме війна змусила нас дивитися ширше: на Європу, на США. Зараз час неймовірних можливостей, і їх потрібно використовувати. Якщо будемо гнучкими й уважними до ринку — у 2030 році ми зустрінемося вже в Харкові, який стане центром всесвіту».
Олександр Медовой, голова наглядової ради Kharkiv IT Cluster
«Ми всі різні. Але коли фокусуємося на тому, що нас об’єднує — освіта, розвиток бізнесу, безпека, спільнота — ми стаємо сильнішими.
Майбутнє Харкова ми бачимо у міцних альянсах бізнесу, у сотнях тисяч студентів, які обирають залишатися тут і творити нове, у відновленому місті, побудованому за принципом «build back better», у сталій безпеці та відкритості для міжнародних партнерів, які готові вкладати в його розвиток.
Ми маємо харківське коріння. Але є глобальними. І наступні десять років будемо працювати саме для того, щоб Харків залишався технологічним центром України та сильним гравцем у світі»
***
Генеральні партнери — Credit Agricole і Masterсard. Бренди, які десятиліттями інвестують у розвиток бізнесу, технології та інновації, і сьогодні вони разом із нами.Технологічні партнери та справжні однодумці — AltexSoft, NIX, Telesens, TIM. Це компанії, які творять майбутнє спільноти й щодня доводять, що Харків — місто технологій.Юридичні партнери — Attorneys’ Association Belpart та Tretten Lawyers, які допомагають бізнесу відчувати впевненість у будь-яких обставинах.Ком’юніті-партнер — бізнес-спільнота Board, яка об’єднує сильних підприємців і лідерів.Технічний партнер StreamTeam — провідний український постачальник рішень у сфері потокового відео та трансляцій.Партнер по зв’язку Спецвузавтоматика — провідний постачальник комплексних інженерних ІТ-рішень із харківським корінням.Безпековий партнер ІНЕКC — охоронна компанія, яка подбала про комплексні превентивні заходи.Інформаційні партнери: видання для бізнесу New Voice і телевізійна служба новин ВІСТІ, спеціальні кореспонденти національних телеканалів та міжнародних видань. .Партнери-вендори: Sweeter, Волхов, Вина Світу, які допомогли додати тепла, смаку та легкості в цей день.
