Збитки бізнесу через війну: покроковий алгоритм дій від фіксації до компенсації

Пошкоджені виробничі потужності, зруйновані склади, знищене обладнання чи згорілі первинні документи — з такими викликами сьогодні стикаються сотні українських підприємств. Щоб отримати компенсацію та захистити інтереси компанії перед податковою й контрагентами, шкоду потрібно правильно зафіксувати з перших днів.

Про практичні алгоритми дій ми говорили на воркшопі «Збитки бізнесу через війну: як зафіксувати, довести та отримати компенсацію» — провели його в межах проєкту BusinessLink. 

До обговорення долучилися експерти з різних напрямів:

• Богдан Бровченко — член правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, який розповів про можливості підтримки експорту та інструменти страхування ризиків для бізнесу.
• Юрій Мярковський — керівник практики оцінки Crowe Mikhailenko, який розглянув підходи до визначення вартості пошкоджених активів та документального підтвердження збитків.
• Андрій Духницький — адвокат, партнер Crowe Mikhailenko, керівник корпоративної практики, який розкрив юридичні аспекти захисту інтересів бізнесу, договірних відносин та можливостей стягнення збитків.
• Артем Журавльов — радник, спеціаліст з податкових спорів Crowe Mikhailenko, який звернув увагу на податкові наслідки втрати майна, документів та особливості взаємодії з контролюючими органами.

Державна програма компенсацій від ЕКА: до 30 млн грн за втрачене майно

Державну програму компенсації від воєнних ризиків (постанова Кабміну № 1541 від 28.11.2025, зі змінами від 08.07.2026) адмініструє Експортно-кредитне агентство. Вона працює за принципом квазістрахування: бізнес має включитися в програму до настання страхового випадку.

Програма має два компоненти:

• Пряма компенсація збитків — діє в регіонах підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська — крім окупованих територій, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області), де не працює приватний страховий ринок. Компенсується шкода будівлям, спорудам, інженерним мережам і виробничому обладнанню — до 30 млн грн на суб'єкта господарювання. Транспортні засоби, спецтехніка, що підлягають держреєстрації, та товари під цей компонент не підпадають.
• Здешевлення страхування — діє по всій Україні, спільно з приватними страховиками. Держава компенсує частину страхового тарифу понад 1% (але не більше 3 млн грн на суб'єкта господарювання). Наприклад, якщо тариф за воєнний ризик — 6%, держава компенсує різницю у 5% у межах ліміту. Це покриває ширший перелік майна, включно з товарами.

Участь у програмі добровільна й платна: за перший компонент — одноразовий внесок 0,5% від суми ймовірного збитку (максимум 150 тис. грн), за другий — 5 000 грн за кожну заяву.

Програма поширюється на пошкодження чи знищення майна після 01.01.2026. Чекати тотального руйнування підприємства не потрібно — подавати документи можна вже після першого факту пошкодження. Заяву треба подати не пізніше ніж протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Нещодавні зміни спростили виплати за знищене виробниче обладнання: процедура тепер іде напряму через ЕКА, без обов'язкового внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і без очікування акта обстеження від місцевих комісій. Достатньо підтвердження права власності, звіту про оцінку майна, довідок ДСНС (якщо була пожежа) та витягу з ЄРДР.

Перші кроки після пошкодження активів: фіксація фактів і робота з контрагентами

Стрес перших днів не повинен заважати належній фіксації подій.

• Внутрішній наказ та інвентаризація. Перший документ компанії — наказ про позапланову інвентаризацію у зв'язку з форс-мажорними обставинами та створення профільної комісії. Навіть без доступу до території інвентаризація фіксує перелік активів за даними бухгалтерського балансу на момент події. Після допуску на об'єкт складається фінальний опис знищеного чи пошкодженого майна.
• Зовнішні документи. Потрібні акт від ДСНС (у разі оренди приміщення ДСНС зазвичай оформлює акт на власника будівлі, тому з орендодавцем обов'язково підписується двосторонній протокол огляду) та витяг з ЄРДР за ст. 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни).
• Сповіщення партнерів. Повідомте покупців, постачальників і банки про форс-мажор письмово, бажано з КЕП — це дозволить уникнути прострочення строків, встановлених договорами.

Сертифікати ТПП: форс-мажор, хардшип і фіксація для репарацій

Торгово-промислова палата — ключовий орган для юридичного засвідчення невідворотних обставин.

• Сертифікат про форс-мажорні обставини видається під кожне окреме договірне зобов'язання. Він звільняє від цивільно-правової відповідальності (штрафів, пені) за невиконання зобов'язання, але сам обов'язок не припиняє — лише зупиняє строки його виконання. Звернутися можна до будь-якої регіональної ТПП. Сертифікат також відкриває доступ до податкових і валютних пільг: податковий борг через непереборну силу визнається безнадійним і списується (пп. 101.2.4 ПКУ), а для зовнішньоекономічних контрактів на весь період форс-мажору зупиняється нарахування пені за порушення граничних строків валютних розрахунків.
• Висновок про істотну зміну обставин (хардшип) застосовується, коли виконання договору фізично можливе, але стає надмірно обтяжливим чи збитковим — наприклад, через бойові дії поблизу об'єкта. На відміну від форс-мажору, хардшип автоматично не звільняє від відповідальності, а дає підстави переглянути умови договору (ціну, графік) чи розірвати його — додатковою угодою сторін або рішенням суду.
• Двомовний висновок ТПП щодо завданих збитків встановлює причинно-наслідковий зв'язок між подіями війни та втратами — це формує доказову базу для стягнення компенсацій у міжнародних інстанціях.

Знищені первинні документи: як уникнути фіскальних претензій

Якщо постраждали сервери чи паперові архіви, підприємство ризикує отримати податкові донарахування. Податковий кодекс передбачає два режими:

• Стаття 44 ПКУ — загальний порядок: платник повідомляє податковий орган про втрату документів протягом 5 днів і має лише 90 днів на відновлення всієї документації. Відновити бухгалтерську базу за кілька років за такий строк практично неможливо.
• Підпункт 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ — спеціальна норма воєнного часу. Повідомлення за цією нормою запроваджує безстроковий мораторій на податкові перевірки за відповідний період, а показники звітності не можна ставити під сумнів лише через відсутність первинної документації. Довести відсутність підстав для застосування цієї норми має податковий орган, а не платник.

Оцінка активів: як підтвердити розмір завданої шкоди

Оцінка — остаточне підтвердження суми втрат. Її проводять сертифіковані фахівці за національною методикою (постанова КМУ № 3904/1223) та міжнародними стандартами.

• Ідентифікація майна. Якщо майно сильно пошкоджене, вартість підтверджується детальним обліком — найменування, інвентарні номери, моделі, інвойси, договори купівлі, ТТН. Узагальнені формулювання на кшталт «станок 1, 2, 3» ускладнюють роботу експертів.
• Структура збитків. Розраховують не лише прямі втрати (вартість відновлення чи заміщення), а й супутні витрати на демонтаж і розчищення та упущену вигоду (неотримані доходи від 1 до 12 місяців). Для імпортованого рухомого майна митна вартість за ВМД підтверджує ціну придбання й характеристики, але не замінює оцінку за Методикою № 3904/1223 — її все одно проводить сертифікований фахівець.

Подальші кроки для постраждалого бізнесу

Для підприємств, майно яких постраждало до 2026 року або які опинилися на тимчасово окупованих територіях і не підпадають під поточні компенсаційні постанови, головним інструментом залишається подання заяв до Міжнародного реєстру збитків (Damage Register) через платформу «Дія».

Потрібна консультація щодо збитків від війни?

Команда Crowe Mykhailenko допоможе розібратися з вашою ситуацією:

• Податкові спори — сертифікат ТПП, застосування п. 69.28 ПКУ, оскарження відмов податкової.
• Оцінка збитків — визначення розміру шкоди для компенсаційних програм і судів.
• Корпоративна практика — супровід підготовки пакету документів та взаємодія з держорганами.

Запис на консультацію:

Податкові спори Оцінка  Корпоративна практика

Якщо тема вебінару актуальна для вашого бізнесу та потребує подальшого обговорення — будемо раді продовжити діалог: marketing.box@crowe.com.ua

Запис зустрічі на YouTube

Матеріал підготовлено за підсумками воркшопу  BusinessLink від Kharkiv IT Cluster.

Проєкт реалізується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.