Вигорання та пошук себе: євангелістка IT-компанії Artjoker Катерина Девяткіна написала та видала ...

14 Травня 2021 р.

Днями в Kharkiv IT Cluster прийшла порція добра разом із примірниками художньої книжки «Кольорова», яку написала фахівчиня IT-компанії Artjoker Катерина Девяткіна. Починаючи від упаковки, та закінчуючи версткою і внутрішніми ілюстраціями книги — все наповнене любов'ю і турботою. А це дуже здорово, що люди знаходять місце для творчої реалізації!

Про що книга

Це історія про дівчину, яка вигоріла дотла, покинула усе, та поїхала у автоподорож по Україні рятувати світ від сірості. А заодно й себе. Вона зустріне багато дивних та класних людей, потрапить у ряд несподіваних ситуацій, зробить стрибок віри, й не один. «Я написала цю книгу, бо дуже хочу, щоб у світі було більше яскравості, тепла та добра. І сподіваюся, що читаючи її, ви будете сміятися разом із героями, кивати або сперечатися. І, головне, вам буде добре», — каже Катя про «Кольорову» книгу. Тема вигорання знайома багатьом IT-фахівцям. Ми вкладаємо багато сил та енергії у роботу, кар'єру, перегораємо на проєктах, біжимо просто щоб бігти, не знаходячи часу, щоб видихнути. А потім знаходимо себе у стані апатії, коли стає все одно на усе, що ти робиш. Стає нудно. Хочеться змін. Так ось де взяти сміливість, щоб їх запустити? «Знаєте, коли раптом розумієш, що ці всі досягнення і успіхи — не твої? Не твої цілі і не твої мрії. Тобі їх нав'язали. І що найстрашніше — ти зовсім не розумієш, чого хочеш і про що мрієш. І від цього моторошно. Аж коліна трясуться», — з книги «Кольорова», Катя Девяткіна

Для кого книга

Якщо ви хоч раз ловили себе на думці, щоб кинути все, і поїхати займатися просто нічим, то історія головної героїні Даші, яка вирушила у автоподорож по Україні, вам припаде до душі. А ще, якщо вам подобаються легкі книги, після яких залишається приємний післясмак. «Мені остогидло бачити вранці у дзеркалі жінку, яка нічого не очікує від сьогодні, і тим паче, не будує надій на завтра. Та й "тут й зараз" їй однозначно глибоко противнi. Як перемотати до того моменту, коли все стане добре? Але ж для цього потрібно знати, коли ж буде добре. Та й чи буде взагалі? Може, перезняти усе, поки ще не пізно, та актори не постаріли?» — з книги «Кольорова», Катя Девяткіна

Читайте книгу тут