Фільтруй: як відбити інформаційний наступ під час війни

17 Червня 2022 р.

Традиційно, ми дбаємо про якість та кількість їжі, яку споживаємо, миємо руки після прогулянки на вулиці, слідкуємо за особистою гігієною. Так само ми маємо знаходити й фільтрувати контент, щоб не потрапити на гачок маніпуляторів в інтернеті, у соцмережах, онлайн-ЗМІ та не потонути в інформаційному смітті. Нещодавно Kharkiv IT Cluster уже розповідав про те, як створити надійний пароль та захистити свою персональну інформацію, а сьогодні ми розкажемо, як якісно захистити себе від надлишку непотрібної і неякісної інформації.

Підпишись на наш телеграм канал, щоб бути у курсі подій

Підпишись на Telegram-канал

Що таке інформаційна гігієна

Із розвитком інформаційних технологій з'явилася потреба в дотриманні простих правил, які б допомогли зберігати холодну голову в умовах турбулентності та кризи. Відповідно до цього, існує інформаційна гігієна – фільтрація потоку отримуваної інформації, що допомагає не засмічувати голову фейками, протистояти шахрайству та не робити непотрібних помилок у момент паніки. Метою інформаційної гігієни є зниження негативного впливу інформації на психічний, фізичний і соціальний стан.

Як споживають інформацію українці?

У січні 2021 року ініціатива «Як не стати овочем» спільно з SemanticForce провела дослідження, яке показало рівень інформаційної гігієни українців у Facebook:

• 61% публікує матеріали з ресурсів-сміттярок – сайтів, публічних сторінок та груп. Вони намагаються бути подібними до медіа, проте порушують журналіські стандарти – поширюють фейки та маніпуляції;
• 39% публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію;
• 26% користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні (13%);
• 25% користувачів публікують результати тестів / ігор / опитувань чи тексти флешмобів, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації

(Сайт #якнестатиовочем)

За результатами опитування USAID-Internews щодо споживання медіа, про існування дезінформації у ЗМІ відомо 77% аудиторії, проте більшість тих, хто знає про їх існування, не вважають, що проблема є актуальною (58%).

(Опитування USAID-Internews щодо споживання медіа)

Відсутність у людей інформаційного імунітету – це комплексна проблема. Проте її вирішення неможливе без двох ключових навичок:

• вміння фільтрувати інформацію
• розуміння того, як функціонують ключові сфери життя (політика, економіка, медицина і тд).

5 правил гігієни

Саме тому Kharkiv IT Cluster пропонує користуватися простими правилами, які допоможуть вам мати імунітет від фейкових новин та ЗМІ-маніпуляцій. 1. Завжди перевіряйте джерело інформації, на яке посилається автор. Людина, яка створює новину, має спостерігати події на власні очі, скористатися відповідними документами чи процитувати людей, тому, читаючи черговий пост у Телеграмі чи Фейсбуці, не забудьте поставити собі питання «хто це сказав?» та «звідки це відомо?». Якщо ви не знайшли відповіді у вигляді посилань, які має залишати автор у своєму дописі, НЕ довіряйте цьому матеріалу. Якщо таке посилання є, перевіряйте першоджерело, адже це допоможе вам переконатися в тому, наскільки якісно й коректно подано інформацію. 2. Перевіряйте експертність Якщо в ролі експертів – представники соціологічних компаній, організацій, інституцій, яких не існує в реальності, не вказані посади, використані загальні формулювання – «експерти/вчені вважають», скоріш за все ви натрапили на фейк. Не довіряйте матеріалам з формулюванням «сестра мого тестя чула від куми, що…» або «анонімні джерела в армії повідомляють…». 3. Не робіть висновків на основі заголовків. За статистикою, 96% людей оцінюють новини лише по заголовках, у якому можуть бути дані, що суперечать основній меті матеріалу чи спотворюють його взагалі. 4. З особливою обережністю ставтеся до матеріалу, який викликає сильні емоції. Якщо після прочитання новини у вас з'явилася певна реакція на неї (страх, паніка, обурення тощо), радимо вам перевірити цю інформацію в інших джерелах. Не варто піддаватися миттєвому бажанню поширити те. що вас сильно вразило й перехопило подих. Поширюйте контент ТІЛЬКИ за умови, що він правдивий. Пам'ятайте, що в умовах повномасштабного вторгення, інформаційна війна тільки посилюється. Це означає, що кількість фейків, маніпулятивних матеріалів і відвертої дезінформації суттєво зростає. Мета противника – посіяти страх, паніку та зневіру. Коли ви бачите подібні матеріали, що поширюються лавиною, намагайтеся знайти першоджерело. 5. Зведіть інформаційний кошик до мінімуму Не треба читати новини з усіх можливих і неможливих ресурсів, намагайтеся стежити за інформацієї тільки з офіційних джерел: звіти ЗСУ, військово-цивільних адміністрацій, український єдиний телеефір. Не забувайте також про фактчекінгові організації, на кшталт StopFake, які в умовах війни продовжують активно працювати, моніторити російських, українських та європейських медіа, де журналісти шукають потенційно неправдиву інформацію, перевіряючи факти. 3 2014 року вони спростували близько 3000 фейкових історій.

Що таке інформаційна бульбашка?

Чи часто у вас виникає враження, що ваша точка зору панує всюди? Начебто вся стрічка новин у вашому особистому профілі в фейсбук чи іншій соціальній мережі – це віддзеркалення життя та вподобань решти країни. Звісно, це не так. Саме тут ми стикаємося із інформаційною бульбашкою. Це, передусім, ваша персональна та унікальна бульбашка з інформацією, у якій ви живете онлайн. Вона підлаштована під ваші погляди, уподобання, інтереси та точки зору до яких ви прихильні і які вам до душі. Інформаційна бульбашка виникає через низку причин: алгоритми веб-сайтів, пошукових систем та соціальних мереж навчилися показувати користувачам інформацію, яка їм до вподоби та відповідає їхній поведінці. Таким чином ми випускаємо з поля зору інформацію, яка суперечить нашим вподобанням, проте могла би потенційно розширити наш світогляд, зробити нас більш толерантними до інших точок зору чи навіть спонукати змінити думку про щось, вказати на іншу логіку подій чи процесів.

Як вирватися зі своєї бульбашки?

• Використовуйте режим анонімного перегляду, видаляйте історію пошуку, чистіть кеш та блокуйте файли cookie. Це потрібно робити, щоб інформація про вас та ваші дії не зберігалася в браузері.
• Перевіряйте налаштування акаунтів в соціальних мережах. Так само ваша інформація може збиратися і на її основі «будуватися» результати пошуку в браузерах.

Будьте більш відкритими до інших поглядів, аналізуйте інформацію, зіставляйте факти та мисліть критично. Це найкращі методи для пошуку та фільтрації інформації. Спілкуйтеся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань Завжди пам'ятайте, що комунікація – це першоджерело отримання нової інформації, особливо, у такий інформаційно насичений період.

Яку інформацію не варто поширювати в інтернеті?

В умовах війни правила дотримання інформаційної гігієни дещо змінюються, хоча основні принципи залишаються тими ж. Важливо пам'ятати, що кожен із нас перетворюється на джерело інформації, яким можуть скористатися як свої, так і противник. Категорично заборонено висвітлювати ЗМІ та пересічним громадянам під час війни:

• найменування частин/підрозділів, а також їх розташування та кількість військових;
• кількість озброєння та техніки, їх стан і місце зберігання;
• умовні позначки об'єктів;
• точну інформацію про пошкодження інфраструктури від ударів і тим більше гео-теги.

Тобто якщо ви стаєте свідком скупчення українських військових, коригувальників чи колони техніки й афішуєте цю інформацію у своїх соціальних мережах – ви можете серйозно нашкодити. Якщо ви бажаєте допомогти рятувальникам, достатньо вказати приблизний район, сфотографувати результати руйнувань крупним планом, не чіпаючи будівлі, що розташовані поруч. Таким чином ворог не матиме змогу ідентифікувати точне місце влучення ракети й, відповідно, не зможе зробити коригування. Щоб вистояти перед дезінформацією та маніпуляціями, які вміло застосовують російські та проросійські ЗМІ, розповсюджуючи за допомогою соцмереж та інших комунікаційних каналів, кожен має навчитися правильно фільтрувати контент. Пам'ятайте, що в наші часи бути поінформованим – важливо, але зберегти психічне здоров’я та не шкодити собі й іншим – важливіше. Наша головна ціль – витримати, відбити навалу й дожити до того дня, коли українські новини знову стануть нудними.

Підпишись на наш телеграм канал, щоб бути у курсі подій

Підпишись на Telegram-канал

Також читай новини на наших сторінках в соціальних мережах:

Facebook

Instagram