Халепа в інтернеті: як споживати інформацію не на шкоду собі

10 Травня 2022 р.

Не можете перестати скролити стрічку новин? Боїтеся, бо ваша кума попереджала вас про небезпеку у вайбері? У чаті вашого дому просять написати де бахнуло? Думаєте, та «кому я там потрібний» і ставите пароль 1234? Давайте розбиратися – як не натрапити на небезпеку в інтернеті під час війни. Нещодавно Kharkiv IT Cluster писав про те, як підібрати надійний пароль, який не під силу зламати, а сьогодні – поради, як не натрапити на біду в інтернеті. Також скачуй правилам безпеки у телефоні в PDF і ділися з друзями!

Підпишись на наш телеграм канал, щоб бути у курсі подій

Підпишись на Telegram-канал

Що таке інформаційна безпека та гігієна в інтернеті?

Сьогодні все, що не під захистом паролю та біометрії, знаходиться в незахищеному полі, яким користуються окупанти, зловживаючи будь-якою потрібною їм інформацією. Щоб запобігти викрадення, необхідно дотримуватися інформаційної безпеки та гігієни.

Інформаційна безпека – це цілий комплекс заходів, спрямований на запобігання втручання в конфіденційний простір сторонніми особами.

Інформаційна гігієна – це система повторюваних дій, які забезпечують зниження негативного впливу інформації на наше психічне, фізичне й соціальне благополуччя.

Що робити, щоб особисту інформацію ніхто не вкрав?

🔹 По-перше, налаштуйте двофакторну аутентифікацію на всіх облікових записах. Розглянемо приклад її встановлення у Телеграмі, адже саме там зараз зосереджено більшість користувачів та інформаційних джерел. Щоб бути в курсі ІТ-новин, підписуйтесь на наш канал.

Для Android

1. 1. Натисніть три горизонтальні паралельні риски в лівому куті екрану.
   2. Оберіть «Налаштування», де знайдете пункт «Конфеденційність».
   3. Відкриється вікно з декількома групами: «Конфіденційність», «Безпека», «Боти та сайти» тощо.
   4. Оберіть у групі «Безпека» кнопку «Двоетапна аутентифікація» (на деяких пристроях називається «Двоетапна перевірка»).
   5. Натисніть «Встановити додатковий пароль», після чого вигадайте надійний пароль та повторно введіть його.
   6. Після цього можна додати ще й почту, але захищену, на випадок, коли вам знадобиться відновити доступ до облікового запису.

Для IOS

1. 1. Знайдіть у правому нижньому куті коліщатко «Налаштування».
   2. Оберіть «Конфіденційність та безпека».
   3. Далі натисніть на кнопку «Двоетапна перевірка» або «Двоетапна аутентифікація», після чого тапніть на «Встановити додатковий пароль».
   4. Після того, як ввели новий пароль, повторіть його та обов'язково запам'ятайте!
   5. За бажанням можна додати пошту, щоб була можливість відновити доступ, якщо все-таки забули пароль. Email має бути також захищеним!

Що дає двоетапна аутентифікація?

Тепер під час входу до свого облікового запису Телеграм з іншого пристрою, треба буде вводити і код з SMS, і встановлений пароль.

🔹 По-друге, усе резервне копіювання (бекап) – скопійовані дані з пристрою – слід зберігати на «хмаринці». 🔹 Вимкніть функцію «Автоматичне підключення до WI-FI», адже незапаролений Wi-Fi несе загрозу викрадення вашої інформації. 🔹 Якщо вам надійшли листи від незнайомих людей із прикріпленими файлами в форматах «.exe», «.bat», «.cmd», «.vbs», «.docm», «.xlsm», не відкривайте їх. 🔹 Також слід завжди стежити за оновленнями програмного забезпечення на вашому мобільному пристрої. 🔹 Не забудьте видалити з телефону все непотрібне. Зі списку додатків залиште лише ті, якими користуєтеся та без яких не обійтися.

Як ще вберегти свій телефон від небезпеки, дивіться тут.

🔹 Користуйтеся лише перевіреними месенджерами. Наприклад, Signal.

Signal – це програма з відкритим кодом, яка зосереджується на безпеці та конфіденційності користувачів. Вона є некомерційною організацією, тому не приймає інвестиції від великих компаній, лише від приватних осіб.

Перехопити дзвінки мобільною мережею надто просто. А через використання месенджерів ви забезпечите конфіденційність розмови. 🔹 Подумайте про паролі. Їх слід оновити та зробити їх безпечними – мінімум 8 символів, літери великого та малого регістру, цифри та спецсимволи. Не треба повторювати паролі в декількох соцмережах.

Корисні поради від Kharkiv IT Cluster щодо створення надійного пароля читайте тут.

Як уникнути дезінформації?

Як зазначила заступниця Міністра оборони Ганна Маляр на своїй сторінці у Фейсбуці, – «перше правило інформаційної безпеки під час війни – не вір джерелам інформації ворога». Усе, що демонструється російськими ЗМІ, протестами та навіть звичайними людьми, — це те, чому не можна вірити.

1. Обережно ставтеся до інформації на кшталт «Перейдіть за посиланням, щоб пройти перевірку від СБУ». Це посилання походить на адресу сайту СБУ, але воно фейкове.
2. Інформація з припискою «це нікому не кажуть», «хтось із вищого кола по секрету повідомив» – чиста маніпуляція.
3. Не вірте інформації про нібито наказ Міністерства охорони здоров’я щодо евакуації. Такі заяви зазвичай надходять від окупантів, щоб сформувати для себе «живий щит».
4. Також за даними СБУ, будь-яка інформація про «капітуляцію» – це фабрикація. Не вірте навіть змонтованим відео, що супроводжують такі заяви.
5. Читайте лише офіційні джерела інформації. До них можна віднести сайт Президента України, сайт Верховної ради, Суспільне радіо.

Пропонуємо переглянути найбільш повний список офіційних джерел інформації, який Харківський ІТ Кластер зібрав раніше.

4 кроки обробки інформації

Щоб визначити, чи можна вірити повідомленню, яке ви побачили в соцмережах, психологи радять поставити собі декілька запитань: ❓ Чи є в цього повідомлення посилання на офіційні джерела? Чи це повідомлення – думка конкретної людини? Список офіційних джерел ви можете знайти за посиланням вище, а думка людини зазвичай починається зі слів «я гадаю», «мені здається», «я знаю, що» тощо. ❓ Чи є в цьому повідомленні факти? Цифри, статистика, графіки, діаграми – це все є фактами та чіткою інформацією. ❓ Це повідомлення корисне? Важливими для нас є новини про те, де зараз безпечніше, яка інфраструктура працює, що нам допоможе виїхати з міста або ж як допомогти волонтерам. ❓ Який вплив я відчуваю? Якщо після прочитання інформації ви відчули негативні емоції (тривогу, страх, паніку, занепокоєння), то це повідомлення може бути сформовано дезінформаторами. Їхньою головною метою є підвищення зневіри серед народу.

💙Бережіть себе ментально та інформаційно! І все буде Україна!💛

 

Підпишись на наш телеграм канал, щоб бути у курсі подій

Підпишись на Telegram-канал

Також читай новини на наших сторінках в соціальних мережах:

Facebook

Instagram