Legal Talk від Kharkiv IT Cluster: Інсайти по КІК та ключові особливості процесу звітування
Kharkiv IT ClusterКонтрольовані іноземні компанії стали неодмінною складовою сучасної економічної реальності України. Для дотримання вимог законодавства важливо знати механізми контролю та їхній вплив на бізнес-середовище країни.
Саме цій темі був присвячений Legal Talk від Kharkiv IT Cluster, який відбувся 19 березня. Владлена Росанкевич, керуючий партнер та адвокат нашого мембера Lexade розповіла про ключові аспекти цієї системи, зазначила нюанси подання звітів по КІК та застерегла учасників щодо штрафних санкцій за невиконання відповідних вимог звітування. Спікерка звернула особливу увагу на зміни, які передбачені зареєстрованим законопроєктом під номером 8137.
КІК та контролюючі особи
Контрольована іноземна компанія — це будь-яка юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи, організаційна форма якого є в переліку КМУ.
В свою чергу, контролюючою особою можуть виступати фізична або юридична особа — резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками контрольованої іноземної компанії, тобто:
🟡 володіють часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50%;
🟡 володіють часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10%, за умови що інші резиденти України у сукупності володіють 50% і більше відсотків;
🟡 здійснюють фактичний контроль над іноземною юридичною особою, особисто або через пов’язаних осіб.
Під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
☑️ впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи;
☑️ на участь в розподілі та отриманні відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи;
☑️ на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
У випадку, коли фізична особа володіє українською юридичною особою, яка володіє іноземною особою, то остання визнається контролюючою особою та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Об’єкт оподаткування
Об’єктом оподаткування для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, яка пропорційна частці, якою володіє або контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного року.
Варто враховувати, що скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.
Важливим аспектом є те, що скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.
КІК-звільнення
Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу і, відповідно, розрахуванню, у разі дотримання таких умов:
1. КІК є публічною компанією та її частки перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі, яка визнана Постановою КМУ № 1275 від 16.12.2020р. Звільнення охоплює всі КІКи включені до консолідованої фінансової звітності.
2. КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників.
3. Загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.
4. Між Україною та іноземною юрисдикцією реєстрації КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та виконується будь-яка з таких умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою ≥ 13%;
- Доля пасивних доходів КІК ≤ 50% загальної суми доходів КІК із усіх джерел (для цілей оцінки доходу як «активного» застосовуються вимоги до substance).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії. Допускається добровільна (за заявою) відмова від звільнення оподаткування прибутку КІК.
Пункти щодо ЦП та володінням КІК українськими юридичними особами мають бути змінені законопроектом 8137, а пункт щодо операцій з повʼязаними особами та відповідності принципу «витягнутої руки» має бути скасований цим же законопроектом.
КІК-звітність
КІК-звіт складається з Повідомлення, скороченого і повного звіту. Контролюючі особи зобов’язані повідомляти контролюючий орган про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) частки в іноземній юридичній особі, а також про заснування, створення або придбання майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, а також про їх ліквідацію або відчуження.
Зазначене Повідомлення надсилається протягом 60 календарних за основним місцем обліку особи в електронній формі. Форма Повідомлення та Порядок її надсилання до контролюючого органу затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021р. № 512.
До КІК-звіту додаються:
- фінансова звітність КІК (належним чином завірена копія);
- заява про відмову від звільнення від оподаткованого прибутку (у довільній формі);
- додаток КІК (перелік зведених коригувань, на які у КІК збільшується/зменшується фінансовий результат до оподаткування);
- додаток ЦП.
Невід’ємною частиною декларації про майновий стан та доходи є Додаток КІК, що заповнюється по кожній КІК окремо.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про КІК за скороченою формою.
Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Фіскальний контроль та штрафні санкції
- Неподання звіту про КІК — 100 розмірів ПМ за кожен факт (292 000 грн);
- Несвоєчасне подання звіту — 1 ПМ за кожен день прострочення, але не більше ніж 50 ПМ (2920 грн на день, але не більше 146 000 грн);
- Неповна звітність по КІК (невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г»-«з» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 ПКУ) — 3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 ПМ (не більше 2 920 000 грн);
- Неподання КІК-повідомлення — 300 розмірів ПМ (876 000 грн);
- Неподання чи неповне подання документів (включно з ТЦУ) за запитом контролюючого органу — 3% від доходу КІК, але не більше 1000 ПМ 2 920 000 грн);
- Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів.
- Неподання звіту після спливу дедлайну для оплати штрафу (прострочення більше 30 днів після крайнього терміну сплати) — 5 ПМ за кожен день прострочення, але не більше ніж 300 ПМ (14 600 грн на день, але не більше 876 000 грн).
Які зміни передбачає законопроєкт №8127?
☑️ Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією у разі, якщо вона володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі у розмірі 50% і більше;
☑️ На відміну від ПК України, в якому прописано, що об’єкт оподаткування встановлюється станом на кінець звітного податкового періоду, законопроєкт №8127 вказує, що він буде визначатися станом на 31 грудня відповідного календарного року;
☑️ Визначення власника іноземної особи щодо пов’язаних осіб, наприклад подружжя: Чоловік або дружина може визнати себе єдиним власником і звітувати про свою КІК самостійно;
☑️ Якщо особи спільно володіють часткою в іноземній юридичній особі на праві спільної сумісної власності та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках.
☑️ Третій пункт щодо КІК-звільнення має іншу редакцію: «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел, визначений за даними окремої фінансової звітності, не перевищує еквівалент 2 мільйони євро за звітний період»
☑️ Звіт подаємо за наступний опісля звітного календарним роком, тобто за 2024 подаємо документацію в 2026.
☑️ Неподання КІК-повідомлення — штраф 300 розмірів ПМ (146 000 грн);
☑️ Несвоєчасне подання КІК-повідомлення — 1 ПМ за кожен день прострочення, але не більше ніж 25 ПМ (2920 грн на день, але не більше 73 000 грн);
Ми хотіли б висловити щирі слова подяки компанії LEXADE за надану підтримку у проведенні вебінару Legal Talk.
Бажаєте бути в курсі всіх змін у законодавстстві? Ставайте членом Kharkiv IT Cluster і досліджуйте юридичні питання разом з Legal CommunITy!
