Як повністю перейти в онлайн та організувати всеукраїнський ІТ-проєкт — досвід Сергія Скринника, Сo-Founder & CEO A-Level IT School
A-Level — ІТ-курси для студентів та підвищення і перекваліфікації спеціалістів. За шість років успішної діяльності школі вдалося працевлаштувати понад 1000 студентів за 14 напрямками.
Головна перевага IT-школи A-Level — працевлаштування успішних випускників, бо вона є результатом поєднання всіх інших переваг курсів.
Як школа повністю перенесла свою діяльність в онлайн та як відбувалася організація всеукраїнського проєкту IT Generation — про це Kharkiv IT Cluster розпитав Сергія Скринника, Сo-Founder & CEO A-Level IT School.
— Як змінилася школа до лютого й зараз?
— Минулого року ми вдруге відкрили філію школи в Києві. Уперше це відбувалося за два місяці до початку пандемії, тому тоді довелося відкласти ідею в довгий ящик. Цього разу ми відкрилися в Києві за 3-4 місяці до початку повномасштабної війни.
Проте ще до початку вторгнення наша стратегія базувалася на бажанні повністю перейти в онлайн. Тоді ми прописали сценарії того, як це треба зробити, почали комунікувати з готовими рішеннями. Зрештою дійшли того, що робитимемо свій неповторний продукт. І на цей рік планували вихід в онлайн із географічним розширенням: крім України, хотіли охопити найближче зарубіжжя, наприклад, Польщу.
Але трапилася війна. Перші кілька днів узагалі було незрозуміло, що та як далі робити, куди тікати. Тому ми просто підтримували зв’язок із співробітниками й дізнавалися, як у кого справи. Увесь навчальний процес було поставлено на паузу.
Проте десь наприкінці березня – на початку квітня, коли ситуація в команді більш-менш налагодилася, ми відновили навчання з тими групами, які були сформовані до початку війни. Перед цим ми проводили опитування, щоб розуміти цілісну картинку бажання та можливостей студентів щодо продовження навчання. І десь 60-70% позитивно поставилися до цієї пропозиції.
Потім поступово почали відкривати набори нових груп, паралельно займалися редизайном сайту.
Загалом за весь період нашої діяльності ми працювали в офлайні. Наша основна філія була в Харкові. Ми навчали понад 1000 осіб на рік, на постійній основі паралельно велося 30-32 групи, у середньому по 12-14 осіб у кожній. І вже на той момент ми бачили, що офлайн-освіта йде в минуле. Ми хотіли створити продукт, що стосувався би виключно онлайн-освіти, якої в принципі по Україні не було в жодній ІТ-школі. Звісно, трохи не встигли, але зараз активно це відпрацьовуємо.
Концепція, до якої ми прийшли за період війни, — більше не повертатися до офлайн-освіти. Наше ключове рішення — розвивати онлайн-платформу для отримання знань.
Освіта трансформується. Мені здається, що ми просто такі собі старовіри, які звикли до офлайн-освіти, спілкування, нетворкінгу. Але якщо дивитися трохи вперед, на те, як зараз навчаються діти 10-16 років, які за роки пандемії та війни звикли до онлайну, можна зрозуміти, що буде в майбутньому. Вони не захочуть навчатись в офлайні, адже не звикли до нього. Тому точно будуть зміни у сфері освіти. Думаю, що через 10-15 років буде лише онлайн.
— Які зміни всередині школи та команди відбулися після впровадження онлайн-навчання?
— Не можу сказати, що це був досвід, що травмує. Наразі співробітники школи не хочуть повертатися до роботи в офісі, їх повністю влаштовує ремоут. Тому повна відмова від офлайн — це, по-перше, комфортна умова для співробітників, а по-друге, зміна кінцевого цінника, який ми надаємо клієнту без відсотка за оренду офісу.
Проте сказати, що ми стали слабшими через відсутність нетворкінгу та живої комунікації, я не можу. Я думаю, що студенти, які вже навчаються або прийдуть на навчання пізніше, мають бути готові до того, що, прийшовши на роботу, буде те саме. Вони навряд чи будуть працювати в офісі й проводити час із колегами наживо. Скоріше так само спілкуватимуться через Google Meet або Zoom, так само будуть користуватися різними месенджерами і їм точно так само потрібно буде робити таски в таск-менеджерах.
Звичайно, були певні труднощі на шляху до повного переходу в онлайн. З того, з чим зіткнулися: студентам, які навчалися ще до початку війни та продовжили під час, було не зовсім комфортно повністю перейти в онлайн через те, що вони звикли до зовсім іншого формату. Адже вони спочатку йшли на офлайн-курси для того, щоб посидіти в аудиторії, отримати живу комунікацію з викладачами та іншими студентами. У результаті, 20% відмовилося від подальшого навчання в онлайні.
Проте маю цікаве спостереження: коефіцієнт відмови від подальшого навчання в нових групах, які набиралися виключно на онлайн-навчання, впав.
— Які плани має школа?
— Як я вже казав, хочемо спробувати відкрити школу в Польщі. Це такий собі пробник, який дозволить вийти на зовсім іншу юридичну та економічну площину. Якщо вдасться там налагодити процеси, далі діє принцип «Ctrl+C — Ctrl+V».
— Чи має школа плани створювати свою ЛМС?
— Вона в процесі створення. Швидше за все, він презентуватиметься кількома майлстоунами. По-перше, ми хочемо відмовитися від продажу деяких курсів та в рамках ЛМС надати безкоштовний доступ усім охочим (наприклад, курс “Основи програмування”).
По-друге, ми хочемо віддавати безкоштовно цикли, що складаються з 2-3 уроків по кожному із напрямів навчання, які представлені в нашій школі. Для нас важливо, щоб ЛМС надавалася не лише студентам, які навчаються в A-Level, а й для всіх абітурієнтів та охочих, які з тих чи інших причин хочуть потрапити до ІТ.
Думаю, першим майлстоуном стане продукт для абітурієнтів. Ми хочемо надати достатньо ресурсів для того, щоб охочі могли ознайомитися з усіма напрямками, незалежно від того, наш клієнт чи ні.
— Як вам співпраця з Мінцифрами?
— У приємному шоці від комунікації із Міністерством цифрової трансформації. Я не очікував, що спілкування буде настільки оперативним, відповідно на свій досвід комунікації із держустановами. Це не та історія, коли потрібно дуже чітко формулювати запит і чекати на відповідь протягом місяця, у якій тобі повідомлять, що щось некоректно сформульовано або на запит нічого не знайдено.
— Як проходить проєкт IT Generation?
— Наразі всі шість груп, які стартували, продовжують своє навчання. Цей проєкт сильно йде врозріз із досвідом тих ініціатив, які ми запускали самостійно. У минулому неодноразово намагалися навчати ту чи іншу категорію людей безкоштовно, але, як правило, це було не результативно.
IT Generation — реально крутий проєкт. Але, звичайно, з 12 тисяч кандидатів відібрати 122 людини — завдання із зірочкою. Проте включеність у процес та зацікавленість команди зробили свою справу.
Ми проводили три етапи відбору. На першому — віддавали перевагу тим кандидатам, які мали найбільшу кількість часу для навчання. У формі реєстрації стояло питання “Яку кількість часу Ви готові приділяти навчанню?” і відповідно давалися варіанти відповідей: від 0 до 10 годин на місяць, від 10 до 20, від 20 до 30, від 30 до 40 та 40+.
Звичайно, ми віддали перевагу тим, хто готовий був вкладатися в процес навчання від 30 годин на місяць. Це робилося з однієї простої причини: крім теоретичної частини, потрібно ще й дуже багато практики. Умовно, якщо в нас два заняття на тиждень по три години кожне, то на домашнє завдання потрібно приділяти ще хоча б шість годин. І це лише мінімум, бажано витрачати набагато більше часу.
Відповідно, ті охочі, які мали 10-20 годин на місяць, банально би не впоралися з програмою. Фактичним прикладом цього є багаторічна практика. Головне правило: або ти повністю віддаєшся, або ні.
Другим критерієм першому етапі було, безумовно, знання англійської. Ми не перевіряли рівень володіння, але було достатньо, щоб учасник вибрав варіант В1 і вище.
Третій критерій — кількість напрямків, які кандидат обирав під час реєстрації. Грубо кажучи, коли людина подаває одночасно заявку на Java, Web Design та Project management. Із цього випливає досить простий висновок: якщо людина сама не може визначитися з напрямком, значить, вона недостатньо вивчала й цікавилася цим питанням. Ми двома руками за свідомість вибору.
Безумовно були критерії від самих організаторів проєкту: щоб не було технічної освіти, досвіду роботи в IT, відповідність віковим рамкам. За цими критеріями теж було відсіяно частину людей. І в результаті після завершення першого етапу із 12 тисяч заявок залишилося близько 3-4 тисяч.
На другому етапі більше звертали увагу на софт скіли. Ми хотіли для себе зрозуміти, чому кандидат обрав той чи інший напрямок та школу. Також потрібно було підтвердити рівень володіння англійської мови та скласти CV у необхідному форматі.
На цьому етапі ми вивчали сертифікати тих, хто підтвердив свій рівень знання англійської, супровідні листи, у яких кандидати описували свою мотивацію та причини вибору саме цієї спеціальності. Тут ми надавали перевагу тим кандидатам, які усвідомлено обрали той чи інший напрямок і самостійно намагалися в ньому розібратися.
Після другого етапу відбору залишилося по 50 осіб у кожному напрямку. Сумарно на третій етап пройшло 300 людей. Потім протягом 2-3 днів за кожним членом моєї команди було закріплено свій напрямок. До обов’язків входило провести 50 інтерв’ю з кандидатами по 10 хвилин на кожного.
Таким чином, проводився відбір на IT Generation. Також від школи A-Level було надано 18 додаткових безкоштовних місць. Ми сформували шість повноцінних груп, які зараз успішно навчаються та роблять свої перші кроки.
Повертаючись до того, що я вже мав досвід участі в подібних проєктах, хочу сказати, що IT Generation — це щось інше. Мені цікаво спостерігати за результатами груп, за їх розвитком. Звичайно, є поодинокі випадки, коли студенти просто не встигають через постійні відключення світла. Але загалом, це супер проєкт. І класно те, що ми справді можемо допомогти тим, хто цього потребує.
Для Kharkiv IT Cluster також пріоритетно формувати сприятливе середовище для формування майбутніх ІТ-фахівців. Усього в Харківському ІТ Кластеру близько 20 освітніх проєктів, серед них 14 успішно функціонують зараз. Тож, ставайте частиною спільних дій та великих зрушень у напрямку розвитку IT-сфери та ІТ-освіти, приєднуйтесь до спільноти Kharkiv IT Cluster!
Підпишись на наш телеграм-канал, щоб бути у курсі подій
Також читай новини на наших сторінках в соціальних мережах: