Роман Катеринчик

"Переорієнтуватися за півтора року з локального ринку на світовий. Ми довели самі собі, що при бажанні – неможливе можливо!", – Роман Катеринчик, CEO Artjoker

IT Cluster Kharkiv IT Cluster

Роман Катеринчик, CEO Artjoker, розповідає про розвиток своєї компанії за 11 років – шлях команди від друзів-студентів до злагодженого міжнародного бізнесу. Роман ділиться досвідом зі створення стартапів, порівнює українську й західну бізнес-культури та прогнозує майбутнє вітчизняних продуктових проектів

Романе, розкажіть, будь ласка, про Artjoker. Та й взагалі, з чого починали компанію?

Все починалося з чистого аркуша, якщо можна так висловитися, – без розуміння, що таке бізнес, робота з клієнтами, продажі, продукт. Мені було 19 років, я навчався у “ХАІ”, й ми з другом почали пробувати свої сили як розробники, створюючи невеликі сайти.
За цей час наша команда пройшла великий шлях. Ми зробили кілька сотень проектів різного рівня та перетворилися у стабільну компанію з сильним менеджментом, якісним продуктом, маркетингом і чітким фокусом.__
Тривалий час ми працювали виключно на ринках України та СНД, але за останні кілька років стрімко змінюємо ринок, продукт і себе.
Сьогодні Artjoker створює сайти, Інтернет-магазини, мобільні додатки і кастомні програми. Нашою унікальною особливістю є наявність департаменту Інтернет-маркетингу, тому звертаючись до нас по розробку, клієнт залишається просувати отриманий продукт із нашою командою. За 11 років ми напрацювали свій унікальний фреймворк розробки рішень для клієнтів, який складається з методології, інструментів і технологій, з якими ми працюємо. Все це ми візуалізували у простій схемі й назвали її Artjoker Method.
AJMethod_1920 "Переорієнтуватися за півтора року з локального ринку на світовий. Ми довели самі собі, що при бажанні - неможливе можливо!", - Роман Катеринчик, CEO Artjoker
Крім того, за цей час народилося й кілька спін-оффів стартапів всередині компанії. Ці команди від’єдналися від Artjoker і перетворилися у повноцінні самостійні продукти. Створення свого продукту дає нам нову енергію. Продуктова розробка відрізняється від сервісного бізнесу процесами, підходом, командою. З точки зору розвитку компанії – це дуже цікаво і допомагає нам краще розуміти потреби наших клієнтів.

У якій сфері Ви бачите найбільшу перспективу для Artjoker?

Якщо дивитися глобально, то ми зараз націлені на ринок західних стартапів, і стартапи – це ті проекти, яким ми можемо дати найбільшу цінність. Тому що ми маємо як досвід у розробці, так і маркетингову експертизу, що вкрай необхідно стартаперам.
Я прибічник того, що важлива не стільки технологія, скільки розуміння виконавцями бізнесу клієнтів та усвідомлення своїх дій. Можна на якій-неудь супер-просунутій технлогії зробити якусь не дуже успішну гидоту. А можна працювати на тому самому перевіреному PHP, та якщо програміст розуміє, що він робить, – його робота дає більшу цінність.
Сьогодні наш основний продукт – це розробка софту, але все більше ми намагаємося йти шляхом розробки стартапу під ключ і бути саме стартап-командою. Коли клієнт може брати на себе менеджмент і стратегію, а ми повністю відповідаємо за технічну частину.

Чому Ви вирішили орієнтуватися на стартапи?

Відповідь проста – для таких клієнтів Artjoker дає найбільшу цінність. Ми можемо зробити аналіз ринку, підібрати моделі монетизації – те, що потрібно команді на старті. Наш маркетинговий департамент може виступити консультантом у тому, як зайти на ринок, визначити, чи є там місце, підказати, в яку нішу рухатися. Ми виконуємо розробку веб і мобайл продуктів – те, що необхідно усім. Стартапи – це ті продукти, які отримують максимальну цінність від нас. Хоча це не говорить про те, що ми не маємо інших проектів.
З кінця минулого року ми запустили послугу Market Research для стартапів. Це таке складне дослідження, яке наші спеціалісти готують1,5 місяця. Воно дозволяє створити для клієнта індивідуальну бізнес-модель, вивчити ринок, заздалегідь визначити спосіб монетизації, оцінити конкурентів. По суті, нам треба відкрити людині очі. Якщо цього не зробити, проект навіть не “злітає”. Або не вистачає ресурсів, або автор ідеї не розуміє, як зібрати команду та змусити її “грати”.

Як вам працюється на українському ринку?

Ми маємо ще одну особливість. Спочатку і тривалий час потому (близько 8 років) ми працювали виключно на українському ринку. Я думаю, що це велика помилка, яку ми зробили свого часу. Але нам тут було комфортно, ми розвивалися і ставали краще, робили проекти для бізнесів та національних брендів. Це те, що нас відрізняє від переважної більшості аутсорсерів. Деякі колеги, коли ми зустрічаємося у Кластері або ще деінде, повсякчас запитують, живі ми чи ні, чи працюємо з українськими клієнтами. Я можу відповідально заявити: ми вміємо працювати з українськими клієнтами і робимо це добре. В Україні є багато відмінних компаній, і в локальному IT можна заробляти.
З приходом кризи ми зрозуміли, що переорієнтація на зовнішній ринок – це питання виживання для нас. Сьогодні я як керівник і власник 90% свого часу витрачаю на зовнішній бізнес. Ми робимо усе можливе, щоби зачепитися на Заході – працюємо з біржами, їздимо на роад-шоу, відвідуємо конференції. Але при цьому в нашому стеку все одно ще близько 50% українських клієнтів. Ми побудували досить відомий бренд в Україні, у нас добре працює сарафанне радіо. Тож, я не знаю, скільки це триватиме, і взагалі чи підемо ми колись з локального ринку.

Чим, на ваш погляд, відрізняються потреби західного та українського замовників? Чи мають наші замовники якісь відмінні риси?

Плюс українських клієнтів у тому, що вини близько, й ми легко розуміємо один одного. Український ринок практично порожній. Яку нішу не візьми – конкуренції, за великим рахунком, немає. Впевнений, що будь-який добрий підприємець з робочою бізнес-моделлю може швидко вирватися вперед. Вхід на наш ринок коштує копійки, а потенціал є. Якщо ти хочеш запустити проект тут – це не варто порівнювати із Заходом. За 20-50 тисяч доларів у нас можна запускати проекти, які будуть помітними гравцями. На Заході такого ніколи не зробиш. Плюс, значно більше наших технічних спеціалістів може працювати на українському ринку. Хороших програмістів зі слабкими знаннями англійської все ще багато.
Переваги західного ринку – це, безумовно, рейти. На Заході продавати можна значно дорожче. Там проекти більш серйозні, з тривалим терміном планування. Якщо в Україні середній проект розраховують десь місяці на три, то на Заході, як правило, – мінімум на рік або півтора.
На Заході абсолютно інший бізнес-клімат. Вони більш “френдлі”, що багато хто відзначає. Там люди якісь позитивніші, легше сприймають помилки. У нас жорсткіше у цьому сенсі. Ще що нам подобається у західних проектах – вони більш технологічні. У нас будь-хто, хто опанував якусь нову технологію, намагається себе продати на захід. А ті, хто працює з технологіями типу  WordPress, OpenCart – речах більш приземлених, які можна робити масово і дешево, все одно працюють тут.
18193227_1481880871857086_2510298459624841867_o "Переорієнтуватися за півтора року з локального ринку на світовий. Ми довели самі собі, що при бажанні - неможливе можливо!", - Роман Катеринчик, CEO Artjoker
І там добре, і тут добре. На сьогодні український ринок можна розглядати як злітний майданчик для молодих спеціалістів – добрих, талановитих, класних.
Західний ринок дає дуже цікавий досвід. І ми докладаємо багато зусиль, щоби перейти туди. Для цього ми повністю змінили продукт і модель делівері. Те, що ми продаємо тут і там – на 90% різні продукти. Там найчастіше наш клієнт з технічним бекграундом, – наприклад, CTO, якому потрібна допомога в ресурсах. Тут наш клієнт – підприємець або директор з маркетингу, який добре орієнтується у бізнесі, але не у технологіях і хоче проект “під ключ”.

Чи є в роботі зі стартапами такі аспекти, які Вам категорично не подобаються?

Приємно працювати з професіоналами, які мають прописані бізнес-плани, бачення і горизонт планування на багато років. У нас зараз є один проект, де клієнт приїхав на онбордінг, а у нього з собою – 40 слайдів, він розклав за пунктами весь ДНК проекту. Це круто, але таке буває 1 раз на 100 випадків.
Тому так, є недоліки роботи зі стартапами, та є багато класних романтичних моментів. Стартап дозволяє копати глибоко, розвивати команду, працювати нестандартно. В аутсорсі можна сидіти на саппорті нескінченно довго, забезпечувати робочі місця, сплачувати податки і так далі. Стартап – це невизначеність, і не усім воно потрібно. Я впевнений, що більшості, 80% людей це не потрібно – ані ризики, ані стреси, ані нерви.
Я думаю, стартапи зазнають невдачі саме через неякісний екзек’юшн. Стартапи потребують менеджера котрий може правильно розпорядитися фінансами, правильно підібрати технічну команду, яка зможе вистояти там, де всі інші ламаються. У стартапі в тебе кожен день якісь “виклики”: засвоювати щось нове, шукати людей і так далі.
Я вірю в команду з хорошими менеджерами, в людей справи, а не у романтиків. Будь-якому романтикові на Заході, якщо у нього інвестують, намагаються одразу підібрати того діяча – виробника результату, який доведе усе до ладу. Найскладніше у стартапі – перевести романтичну частину (ідею) у практичне русло, оцифрувати, розкласти все по поличках. Саме це ми й прагнемо робити з клієнтом.

У чому різниця між сервісним бізнесом і стартапами, на Вашу думку?

Аутсорсинговий та продуктовий бізнес – це різні речі. Деякі аутсорсери намагаються прикинутися, що вони створюють свої продукти – це насправді не так. Доки вони продають робочий час розробників, вони залишаються сервісним бізнесом. Продуктовий і сервісний бізнес мають різні філософії. Мені подобається порівняння аутсорсерів і продуктових компаній, як спринтерів і марафонців. Аутсорсери скоріше спринтери – взяв проект, пробіг дистанцію, здав його. Клієнт задоволений – ти переможець. А ось продуктові компанії – марафонці. Їм треба бігти, коли немає сил, віри в себе і у майбутнє. Дожимати до останнього сантиметру.
Ще я не вірю в те, що аутсорсинговий бізнес не мріє стати продуктовою компанією. Аутсорс – це кінець харчового ланцюжка, а всі хочуть бути на початку.

Навіщо ж вам працювати зі стартапами?

Поки ми робимо стартапи як технічні підрядники. Тобто, грубо кажучи, іде будівництво дому, запрошують підрядника, який може за проектом залити фундамент, покласти цеглу… А ось далі починається найцікавіше. Тому ми беремо на себе відповідальність виконувати круто і якісно “будівельну роботу”. Також ми компетентні у маркетинг-консультуванні. А далі – то вже справа стартапера.
У нас сегодня есть консультанты в Силиконовой Долине, которые могут помочь в привлечении инвестиций. С инвесторами – тоже своя история, они ищут проекты. Вечная проблема – одни не знают, где деньги найти, а другие – куда их вложить. Мы пытаемся эти потребности совместить. Это наши планы на будущее, но мы их точно осуществим.
Сьогодні ми маємо консультантів у Силіконовій Долині, які можуть допомогти у залученні інвестицій. З інвесторами – теж своя історія, вони шукають проекти. Одвічна проблема –  одні не знають, де гроші знайти, а інші – куди їх вкласти. Ми прагнемо ці потреби поєднати. Це наші плани на майбутнє, та ми їх точно здійснимо.

Нині в Україні слабке стартап-середовище, особливо це стосується Харкова. Але ситуація може змінитися. Що потрібно вітчизняним стартаперам для успіху, в яких бізнес-доменах варто створювати проекти?

Так, середовище тільки розвивається. Хочу сказати, що це логічно – аутсорсерів більше через те, що ризики не сумірні. Якщо ви будуєте стартап, ви маєте суцільну невизначеність – починаючи від підбору команди, до ринку, маркетингу і так далі. Тому харківська екосистема потребує більше профільних івентів, ангельських грошей і консультантів зі світовою експертизою.
Минулого місяця я був у США і здивувався тому, що там чи не кожна домогосподарка будує стартап. До цього заохочують і сприймають це нормально. Раніше говорили про мильні опери, зараз – про ідеї та потенціал. Цукерберг у своїх промовах закликає створювати проекти, ризикувати і робити помилки. Для такого майндсету потрібен час й історії успіху. Усе буде.

Яке майбутнє Ви бачите для українських стартапів, в цілому?

Упевнений, що на сьогодні в Україні зосереджений надпотенціал. Впродовж багатьох років аутсорсу ми сформували унікальний інтелектуальний потенціал. Ми маємо інженерів, які здатні розв’язувати завдання світового класу. Справа підприємців, інвесторів та стартап-євангелістів – повертати вектор у бік продуктів все більше і більше, використовувати напрацьований роками досвід на користь економіки країни.
Особливо добре на цьому тлі виглядають success-stories, такі як Looksery, Petcube, Grammarly та інші. Упевнений, що протягом наступних 3-5 років ми побачимо ще низку успішних стартапів, створених інженерами з України.
Я радію кожному успішному українському стартапу на міжнародній арені, як своїй особистій перемозі. Адже це наш спільний імідж України як держави, де будують, винаходять, діють. Хочу, щоби ми увійшли у ТОП 10 країн за кількістю й якістю нових продуктів світового масштабу. Ми ж бо усе для цього маємо!

Підпишись на наш телеграм канал, щоб бути у курсі подій

Підпишись на Telegram-канал

Також читай новини на наших сторінках в соціальних мережах:

Facebook

Instagram

Рекомендовані матеріали

Коментарі