Fintech тренди – як українські айтішники впливають на перезавантаження світової фінансової системи?

Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on VKGoogle+0Share on LinkedIn0

“Цифрові  технології швидко поширилися по всьому світові, й зараз є перспектива прискорити отримання цифрових дивідендів”, “технологічний розвиток та зростання інтересу з боку нових гравців призводять до кардинального перетворення процесів та бізнес-моделей у фінансовій індустрії”. Ці твердження можна прочитати у звіті FinTech and Financial Inclusion Групи Світового Банку за 2016 рік (FinTech and Financial Inclusion by World Bank Group).

Про принципові зміни у світовій фінансовій системі та її технологічній складовій свідчить низка великих досліджень. Поміж них – BCG: FinTech in Capital Markets, McKinsey Report: Bracing for seven critical changes as FinTech matures, BCG White Paper: FinTech in Capital Markets: A land of Opportunities і багато інших. Аналітики наводять цифри, графіки й таблиці, висувають гіпотези.

Але як же бачать трансформацію фінансових послуг IT-спеціалісти, руками яких вона здійснюється? А головне, хто ці люди, і чи є вони в Україні?

Звичайно ж Fintech як глобальний напрямок утворився на Заході. Він був і багато в чому залишається продуктом стартапів, софтверних компаній, які несуть в собі нестандартні ідеї та інновації. Fintech пропонує користувачам швидкі та зручні сервіси – як то криптовалюти, системи миттєвих платежів, грошові онлайн перекази та багато іншого.

Але успіху досягають далеко не всі стартапи, значна їхня частина помирає, не витримавши конкуренції. Тоді як сервісні IT компанії, що мають досвід та ресурси, стабільно виконують свою роботу. За даними дослідження  IT UKRAINE: IT Services and Software R&D in Europe’s Rising Tech Nation, 2016 року в Україні налічувалося понад 1000 сервісних компаній та більше 100 мультинаціональних R&D центрів. Ці показники поступово зростають.

Чисельні вітчизняні розробники мають експертизу у Fintech. Українські й, зокрема харківські компанії, виконують замовлення для великих компаній з Америки, Європи, Близького Сходу, Азії та Австралії. Часто наші розробники не мають права називати своїх клієнтів та розкривати специфіку їхніх проектів. Однак деякі моменти все ж вдалося з’ясувати.

“В одній з країн, з якими ми працюємо, є державна система статистичних даних. Вона забезпечує інформацією банківські установи. Ала існуюча форма викладу інформації від системи – не зручна. Грубо кажучи, ці дані треба взяти, потім витратити багато часу на те, щоб їх опрацювати та візуалізувати для отримання потрібних висновків. Проект, котрий ми допомагали реалізовувати нашому клієнтові, являє собою сервіс, що бере ці дані, опрацьовує їх певним чином, формує зручні звіти і надає їх для роботи банківським установам”, – зауважив Антон Борисов, директор з маркетингу, AltexSoft.

“Ми спеціалізуємося на впровадженні приватних хмарних інфраструктур для наших клієнтів. Головне наше завдання – допомога замовникам у міграції “в приватну хмару”, побудовану на базі opensource та нашого рішення – Mirantis Cloud Platform. З точки зору Fintech ми маємо низку клієнтів у банківському і фінансовому секторах. Це великі банки, які входять у ТОП американського й глобального фінансових ринків. Незважаючи на те, що кейси можуть відрізнятися, в цілому, наші замовники мігрують у хмару для зниження операційних витрат, що дозволяє їм сфокусуватися на бізнес-завданнях. А наша платформа автоматично виконує для них типові IT завдання, такі як розгортання програм, їхнє налаштовування, масштабування і т.д. Наприклад, один із наших кейсів пов’язаний із платіжною системою, навантаження на яку експоненційно зростає в період різдвяних розпродажів. Завдяки “хмарі” наш замовник може динамічно масштабувати інфраструктуру для безперебійної обробки платежів”, – сказав Дмитро Андрушко, Mirantis.

Сервісні компанії мають різні розміри та робочі моделі. Десь штат складає кілька сотень співробітників, а десь – кілька десятків. Є компанії суто українського походження, а є офіси глобальних корпорацій, у яких задіяні українські розробники. Деякі невеликі компанії співпрацюють й зі стартапами.

“До нас часто звертаються Fintech-стартапи, які мають оригінальні ідеї, але вони не повною мірою розуміють, як їх реалізувати. Частіше за все це колишні співробітники банків або інших фінансових організацій, які вирішили зробити власний продукт. У них, за великим рахунком, немає нічого окрім ідеї – в тому числі нема й фінансування. Їм треба створювати мінімальний продукт, який можна показувати інвесторам та залучати кошти для подальшого розвитку. Частіше за все це одна чи дві людини, котрі хочуть запустити власну платформу. Є й інший тип замовників – великі організації, які вже зарекомендували себе і мають налагоджений “традиційний” бізнес. Це можуть бути як фінансові організації, так і споживачі фінансових послуг. Наприклад, будівельні компанії. Думаю, вони бачать, що світ змінюється, і хочуть запровадити у себе цифрові рішення, що оптимізують і доповнюють їхню загальну діяльність”, – відзначив Костянтин Бойко, CEO JustCoded.

Із цих кількох прикладів видно, що сервісні компанії посідають досить цікаву позицію у Fintech індустрії. Їхні керівники спілкуються як з великими фінансовими інституціями, так і зі стартапами. Саме на сервісних компаніях лежить копітке та масштабне завдання – писати код Fintech сервісів, розробляти функціональні рішення, тестувати й адаптувати нові системи до програмного забезпечення, що вже працює. Можливо, тому сервісні компанії бачать картину змін у фінансовому світі масштабно й глибоко, тому що знають її зсередини.

“З одного боку, у Fintech знаходяться стартапи – невеликі, гнучкі, швидкі компанії, котрі можуть швидко щось створити, можуть швидко відхопити шматок ринку. З іншої сторони, у Fintech стоять крупні фінансові інститути, Investment Banks, Commercial Banks, Trading Platforms, страхові компанії, міжнародні корпорації. Але вони більш скістчені та повільніше створюють і запроваджують інновації. Вони мають усталену IT інфраструктуру, котру вони підтримують та розвивають. Але це відбувається повільно через їхні великі розміри. При цьому, великі компанії мають фінансовий ресурс. Вони виграють за його рахунок, але програють через інновації”, – прокоментував Василь Солощук, директор і співвласник компанії INSART.

Про громіздкість і малорухливість банків та великих фінансових компаній говорять також економісти. При цьому експерти відзначають: протягом останніх кількох років два глобальних ком’юніті (фінансові інститути й стартапи) почали рухатися назустріч один одному.

“Я бував на багатьох Fintech конференціях, у тому числі у США. Видно, що за останні кілька років банки почали набагато більше спілкуватися зі стартапами. Раніше банки не так активно цікавилися стартапами у галузі фінансових сервісів. Вони вважали, що це просто діти якісь у пісочниці граються. Та одні потребують фінансових, інтеграційних та інфраструктурних ресурсів, які вже є у банків та крупних фінансових установ, а іншим потрібні інновації, що ними займаються стартапи. Крім того, всередині самих банків почали створювати окремі так звані Innovation Departments. Наприклад, Wells Fargo у Сан-Франциско створили  Innovation Department, і він не є частиною  IT департаменту. Це певна пісочниця, в якій інкубуються нові технології для фінансового ринку. Наприклад, вони там навіть намагаються застосувати технології Virtual Reality та Augmented Reality для поліпшення user experience клієнтів банку. Найбільш цікаві на сьогодні теми для банків – mobile and digital banking, blockchain, wealth management, robo-advisors, cross border payments, big data analytics, online security, fraud detection and prevention, compliance with local and international regulations”, – поділився думками та спостереженнями Василь Солощук.

Ще 2016 року в мережі з’явилися дослідження, котрі свідчать, що Fintech-бум почав згортатися. Наприклад, KPMG і CB Insights оприлюднили дослідження ‘Pulse of Fintech’. Експерти стверджують: у 2016 році кількість інвестицій у Fintech була нижчою, ніж у той самий період 2015 року. При тому, що 2015 рік відрізнявся зростанням вкладень у Fintech. Але незважаючи на деякий спад, інноваційні фінансові технології все ще цікаві світові й несуть в собі величезну перспективу. Можна сказати, що відбулася стабілізація тренду.

Чи означає це, що роль і завдання сервісних компаній можуть у найближчий час змінитися? Можливо, в західних ЗМІ активно обговорюють цифрову трансформацію фінансових послуг, перехід банків до стратегій Digital Banking Digital Enterprises.

Тож, роботи у Fintech предостатньо. Низка українських IT компаній бачить своє майбутнє саме у роботі з Fintech, формують вузькопрофільні команди, які працюють саме з клієнтами з фінансового сектору.

Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on VKGoogle+0Share on LinkedIn0

Comments

comments

читайте також

Показати ще