Блокчейн зробить з фінансовою системою те саме, що Інтернет зробив зі ЗМІ
Kharkiv IT ClusterСтаттю переклали у Харківському IT Кластері. Оригінал можна знайти тут.
Навіть протягом років розвитку Інтернату багато хто гадав, що це лише тимчасове захоплення. Звісно, з тих пір Інтернет отримав великий вплив на наше життя, починаючи з того, як ми купуємо товари і послуги, завершуючи способами спілкування з друзями, Арабською Весною і президентськими виборами у США. Втім, у 1990-і провідні ЗМІ глузували, коли Ніколас Негропонте передрікав, що незабаром більшість із нас читатиме новини онлайн, а не з газет.
Перенесімося на два десятиліття вперед: як швидко ми побачимо подібний вплив критовалют і технології блокчейн? Безперечно, є чимало паралелей. Як і Інтернет, криптовалюти типу Bitcoin поширилися завдяки розвиткові звичних, базових технологій поряд із відкриттям нової, відкритої архітектури Bitcoin блокчейн. Як і Інтернет, ця технологія розроблена у вигляді децентралізованої “багаторівневої” системи, де кожен рівень визначається міжопераційним відкритим протоколом. За допомогою цих протоколів фізичні особи можуть створювати свої продукти або послуги. Як і у випадку з Інтернетом, на ранніх стадіях розвитку блокчейна існує багато технологій, які конкурують одна з одною. Тож, важливо визначити, про який блокчейн іде мова. І так само, як Інтернет, технологія блокчейн найкраще працює за використання єдиної мережі. Тому в майбутньому ми зможемо говорити про блокчейн як про щось унікальне і єдине.
Інтернет і його рівні розвивалися роками, при цьому кожен технічний рівень давав поштовх для бурхливого розвитку творчої і підприємницької діяльності. На самому початку, Ethernet стандартизував спосіб, за допомогою якого комп’ютери передавали біти (довоїчні імпульси) через дроти. Компанії типу 3Com мали змогу будувати імперії на своїх мережах комутаційних продуктів. Протокол TCP/IP використовували, щоби спрямовувати й контролювати пакети даних і їхній розподіл між комп’ютерами. Cisco створював такі продукти, як мережеві роутери, і модернізовував протокол. На березень 2000 року Cisco була найзаможнішою компанією у світі. У 1989 Тім Бернерс-Лі розробив HTTP, інший відкритий свободно доступний протокол, що дав можливість у мережі з’явитися таким бізнесам, як eBay, Google та Amazon.
Програма-принада для блокчейн
Але ось є одна істотна відмінність: спочатку Інтернет був некомерійних, на ранніх етапах його розвивали через оборонне фінансування і використовували переважно для зв’язку у дослідницьких інститутах та університетах. Він був розроблений не для заробітку грошей, а для розвитку найнадійнішого й ефективнішого способу створення мережі. Цей початковий брак комерційних гравців та інтересів був вирішальним. Це дозволило сформувати мережеву архітектуру, яка обробляла ресурси таким чином, який би не виник у системі, керованій ринком.
Програмою-принадою для раннього Інтернету стала електронна пошта. Вона призвела до зміцнення і поширення мережі. Bitcoin є програмою приманкою для блокчейна. Bitcoin веде до поширення своєї основоположної технології блокчейн. А сильне технічне об’єднання та надійний спосіб аналізу коду роблять його більш безпечним і стабільним поміж різних типів блокчейну. Як і електронна пошта, вірогидно, що певна форма Bitcoin продовжить існувати. Але блокчейн також буде підтримувати чисельні програми, включаючи “розумні” контракти, майнові реєстри і багато інших інших нових типів угод поза фінансовими та юридичними цілями.
Певно, нам слід розуміти Bitcoin як мікросвіт, де можуть працювати нові нецентралізовані та автоматизовані фінансові системи. Оскільки його теперішні можливості все ще обмежені (наприклад, маленький об’єм операцій у порівнянні зі звичними системами платежів), він пропонує привабливу перспективу. Тому що його код можна застосувати як у законодавчій так і економічній системах.
Наприклад, транзакції повинні відповідати визначеним правилам перш, ніж вони можуть бути прийняті у Bitcoin блокчейн.
Замість того, щоби писати правила й установлювати регулятори для відстеження порушень (те, як нині працює фінансова система), код Bitcoin запроваджує правила, і мережа сама перевіряє відповідність їм. Якщо транзакція проходить із порушенням правил (наприклад, знаходить некоректні цифрові підписи), мережа сама її відхилить. Навіть “кредитно-грошова політика” Bitcoin записана в коді: систем видає нові гроші кожні 10 хвилин, і їхня кількість обмежена, так що загалом може бути лише 21 мільйон Bitcoin-грошей. Тверді валюти схожим чином залежать від золотого запасу (мається на увазі система, де грошовий запас прив’язаний до товарно-сировинного ресурсу і не регулюється державою).
Не можна сказати, що пропозиції Bitcoin зараз ідеальні. Насправді, багато економістів не згодні з правилом твердої валюти Bitcoin. Та й юристи аргументують, що управління за допомогою одного лише коду не гнучке і виключає корисну свободу дій. Але все-таки, з чим не можна не погодитися – це те, що Bitcoin реальний, і він працює. Люди надають Bitcoin реальну економічну цінність. “Рудокопи”, які підтримують Bitcoin блокчейн, і “творці гаманців”, які пишуть програмне забезпечення для операцій у Bitcoin, виконують правила без виключень. Блокчейн лишається стійким до атак і підтримує початково надійну систему платежів. Ця можливість розширювати блокчейн, і як наслідок, трансформувати фінансову систему як дратує, так само і приваблює.
Надто багато, надто швидко?
Нажаль, надлишок інвесторів у фінтех визначає розвиток технології. Ми часто бачимо так звані блокчейни, які не дуже й інноваційні, а навпаки являють собою лише бази даних, які існували десятиліттями. Вони називають себе блокчейнами, щоби за допомогою модного слова застрибнути на східці поїзда, що від’їжджає. Але ніхто не зміг згенерувати достатню тяглову силу, щоби створити відомі імена. Можливо, ми бачимо подібну тенденцію у технології блокчейну. Нині картина являє собою поєднання чинних фінансових інститутів, які поступово впроваджують новації, та стартапів. Вони виникають на верхівці інфраструктури, яка швидко змінюється, й співаються, що це “тривке підґрунтя” зміцніє до того, як вони загинуть.
У випадку з криптовалютами ми бачимо набагато більш агресивну інвестиційну політику венчурного капіталу ніж та, яку поспостерігали на подібних ранніх стадіях розвитку Інтернету. Ця надмірна увага з боку інвесторів та бізнесу значно відрізняє криптовалюти від Інтернету. Тому що криптовалюти не мали кількох десятиліть відносної невідомості, коли некомерційні розробники могли “гратися”, експериментувати, робити повторні спроби і переглядати архітектуру. Це одна з причин, чому робота, яку виконують у проекті Digital Currency Initiative at the MIT Media Lab така важлива. Це одне з небагатьох місць, де докладають істотне зусилля, щоб очистити технологію та інфраструктуру блокчейн від фінансових інтересів і мотивацій. Це дуже важливо.
Та фінансова система, яка існує нині, дуже складна. І її складність створює ризики. Нова децентралізована фінансова система, якій дали життя криптовалюти, може стати простішою завдяки усуненню посередницьких рівнів. Криптовалюти можуть допомогти запобігти ризикам, і завдяки різним способам руху грошей відкрити шлях новим фінансовим продуктам. Блокчейн може надати доступ до фінансової системи людям, які зараз із неї виключені, знизити вхідні бар’єри і підвищити конкуренцію. Регулятори можуть перетворювати фінансову систему завдяки перегляду найкращого способу досягнення політичних цілей без розмивання стандартів. Ми також маємо можливість зменшити системні ризики: як і користувачі, регуляторні органи страждають від непрозорості. Дослідження показують, що рух системи в бік прозорості зменшить ланцюг посередників і витрати користувачів фінансової системи.
Висновок:
Первинна користь і навіть цінності людей, які використовують нові технології та інфраструктуру, мають тенденцію радикально змінюватися з розвитком технологій. Це, певно, буде правдою і для блокчейн.
Початково Bitcoin був створений як відповідь на фінансову кризу 2008 року. Ініціативна спільнота мала сильне бажання свободи і спрямованість проти істеблішменту. Було багато спільного з культурою безкоштовного програмного забезпечення з її міцними антикомерційними цінностями. Тим не менш, Linux тепер вбудований майже в усі види комерційних програм або сервісів. Тож, багато з принципів кінцевого використання блокчейну можуть стати стандартним набором для традиційних учасників ринку таки, як крупні компанії, державні установи та центральні банки.
Водночас, багато хто бачить блокчейн і фінтех як лише нові технології для обміну даними, – можливо, щось на кшталт CD-ROM-ів. Вірогідніше ж, що вони зроблять з фінансовою системою і законодавчим регулюванням те саме, що Інтернет зробив з медіа-компаніями та рекламними агенціями.
Така фундаментальна перебудова економічного ядра – це значний виклик для фірм, що давно закріпилися на ринку і живуть за його рахунок. Підготовка до цих змін означає інвестування у дослідження та експерименти. Ті, хто роблять це, матимуть вигідну позицію для процвітання у новій фінансовій системі, яка тільки зароджується.